Історія Юрія Куца вражає та надихає водночас. Чоловік пройшов довгий шлях від розгубленого іммігранта до власника логістичного бізнесу. Він зумів підкорити США, вистояв у боротьбі з численними труднощами та повернувся допомагати Україні у такий важкий час. Бізнесмен, волонтер, поціновувач футболу та любитель рідного краю – Юрій поєднує багато чеснот, які заслуговують на те, щоб про них говорити, пише ternopil.one.
Американська мрія
Рідним містом для Юрія Куца є Заліщики, що на Тернопільщині. Бізнесмен виріс у туристичному раю для мандрівників: ліс, водойми, краєвиди. Своєму вихованню чоловік завдячує мамі та дідусеві, які рік за роком закладали в його свідомість правильні речі. Саме тому на запитання про причини такої різносторонньої діяльності він не знає відповіді, адже усі його цінності походять з дитинства. Юрій завжди прагнув покращити своє життя, адже ріс в небагатій сім’ї. І ось коли хлопець почав навчатися в університеті в Києві, то з’явились відповідні можливості. Як пригадував бізнесмен, він щодня проходив повз будинку, в якому мріяв мати квартиру, і одного разу вирішив діяти. Так, на 3 курсі юнак скористався програмою Work&Travel й поїхав до США. Тоді його основною ціллю було заробити кошти на власне житло та інші потреби, тому Юрій планував залишитись в країні лише на 3 місяці й повернутись назад.
Проте доля склалась інакше, адже щойно він прибув до США, то почались проблеми. Юрій Куц вирушив на заробітки зі своїм другом і їх двох надурили. Як каже чоловік, тоді такі ситуації часто траплялись, проте це не полегшувало стан справ. 20-річний юнак покинув Україну, щоб працювати в готелі та на пляжі у Флориді, а опинився посеред вулиці без найменшого плану. За всі роки життя у новій країні підприємець зрозумів те, що у світі є як добрі люди, так і погані. І кожен випадок він чудово пам’ятав, адже йому доводилось виживати. Першими прийшли на допомогу незнайомці з Казахстану, які дали невеликий прихисток у себе в коридорі. Ну а далі Юрій повинен був сам розв’язувати свої проблеми. Він зателефонував до свого друга з Нью-Йорка, переїхав до мегаполіса і якнайкраще познайомився з американським капіталізмом. Хлопця не приймали мити посуд, не виплачували зарплати, він підробляв помічником офіціанта. Водночас юнак надзвичайно розчулювався щоразу, коли незнайомі люди допомагали йому.
Всі зароблені кошти Юрій витрачав на найнеобхідніші речі, а коли вони закінчувались, то шукав нові шляхи заробітку. Хлопець абстрагувався від поганих думок за допомогою спорту. І одного разу, коли він бігав на пляжі, йому запропонували роботу. Хоч парубок тоді ще не знав, проте це стало початком його шляху в логістиці. Юрій влаштувався вантажником і йому це добре вдавалось. Він був сильним, працьовитим та прагнув створити гарне враження. Зовсім скоро талант хлопця неможливо було не помітити. Він вміло комунікував з клієнтами, мав сильні аналітичні здібності та приносив неймовірні кошти. Після довгих вагань та вмовлянь Юрій Куц все ж відкрив власну справу, яка стала новим викликом. Йому доводилось працювати і водієм, і вантажником, і керувати всіма процесами. За 9 років життя в США хлопець не мав вихідних, не дозволяв собі розкоші й на всьому економив. Він побудував логістичну компанію власними силами й лише у 31 рік зрозумів, що може витрачати гроші. Ну а зараз йому для щастя потрібно небагато: місце, де жити, машина, щоб пересуватись, й сім’я.
Розвиток України
Працюючи в США, Юрій Куц ніколи не забував про Україну, адже дуже любить домівку. А найкращим доказом цього є те, що бізнесмен прийшов їй на допомогу у важкі часи. Так, мислення чоловіка змінилось ще у 2014 році, коли розпочалась війна. Саме тоді він зрозумів, що треба будь-якими способами підтримувати країну, в якій народився, адже має борг перед нею. Відтоді він намагається всім донести те, що прийшов час долучатися до спільної справи. А от 22 лютого 2024 року життя Юрія знову змінилось. Дізнався підприємець про повномасштабне вторгнення, бувши в горах з дівчиною. Тоді він заплакав і пообіцяв собі зробити все можливе для підтримки українців.
Так і сталося, адже Юрій відразу ж почав шукати різні способи допомоги. Спершу був суцільний хаос, адже ніхто не знав, як діяти. Юрій відвідував різні країни та закуповував бинти, подушки, ковдри і т.д. Як каже чоловік, він дивився, що беруть інші, й теж це брав. Далі бізнесмен залучив той ресурс, в якому був найкраще обізнаний. Він керував логістикою: доставляв амуніцію, форму та інші речі. Як власник успішної справи, чоловік швидко зрозумів потенціал українського народу. Саме тому й вирішив відшивати одяг для військових в Україні. А це, звичайно ж, принесло додаткові кошти країні та користь ЗСУ. Юрій замовляв матеріали в США й користувався американською формою як зразком. До цього процесу бізнесмен підійшов з усією відповідальністю: радився з військовими, випробовував всі матеріали, долучав різних спеціалістів. Ну а зараз, як каже Юрій, є велика потреба у дронах.
Ще однією ініціативою Юрія стало створення KUU FUND. Фонд виник як відповідь на численні прохання людей. Оскільки бізнесмен працював в США, відвідував Україну й шукав різні речі у країнах Європи, то він щодня отримував запити від людей. Кожен хотів долучитись до спільної справи й чоловік вирішив об’єднати ці зусилля. Організація існує з перших днів повномасштабної війни, адже Юрій прагнув не зупиняти потік допомоги й хотів зробити цей процес максимально прозорим. Він швидко оформив документи й продовжив керувати справами. Підприємець надзвичайно вдячний усім спеціалістам, які підтримують цей фонд й невтомно працюють. Для різноманітних зборів потрібно виконати чимало роботи: вигадати креативну ідею, розповсюдити її й зацікавити аудиторію. До речі, найбільше коштів надсилають звичайні українці, що надзвичайно дивує Юрія. І все ж чоловік сподівається, що наші люди з інших країн та великі компанії теж будуть долучатись.
Принципи життя
Юрій Куц є прикладом для багатьох людей не лише як бізнесмен, але і як особистість. У нього активна громадянська позиція, він ініціативний й має в запасі багато порад, які зрозумів на власному досвіді. Усім своїм чеснотам він завдячує своїй сім’ї, яка не втомлювалась закладати правильні життєві принципи. Так, наприклад, мама Юрія навчала його критичного мислення, математичним підрахункам й аналізу. Оскільки жінка була викладачкою менеджменту й маркетингу, то передала ці знання сину. І він надзвичайно вдячний за цю науку, адже вона йому знадобилась у бізнесі. Чоловік швидко рахує, уявляє всі об’єкти й стратегічно думає.
Нелегкий досвід роботи в США також дав Юрію чимало уроків. У той період бізнесмен навчився відповідальності, адже кожна неправильна дія несла свої наслідки. Йому доводилось відповідати як за себе, так і за своїх працівників. А на цьому вибудовувались міцні стосунки між його компанією та замовниками. Багато неприємних випадків принесли бізнесмену розуміння того, що він може довіряти лише собі. Юрія неодноразово обманювали, виманювали в нього гроші та наживались на його наївності. Ну і підприємець радить усім, хто планує переїздити в США, мати чітке розуміння мети й складений план.
Юрій Куц надзвичайно любить Україну й вболіває за її жителів. Такі ж почуття бізнесмен плекай й до рідних Заліщик. Коли хтось каже, що треба вкладати гроші в закордонні компанії, чоловік переконує збільшити грошовий потік у себе вдома. Він захоплюється вміннями українців, вбачає багато можливостей для розвитку інфраструктури й не збирається відмовлятись від своїх ідей. Ну а ще житель Тернопільщини вважає, що кочовий спосіб життя в США не вартий того, що кожен залишає в Україні.
Улюблене хобі
Юрій Куц не лише допомагає ЗСУ, але й взявся розвивати власний край, як і хотів. Бізнесмен надзвичайно захоплюється Заліщиками: природою, перспективами, людьми. Саме тому він творить історію місцевого футбольного клубу “Дністер”. А поштовхом до цього стало бажання чоловіка додати позитивних емоцій та надії мешканцям. І його вибір зупинився на спортивному розвитку, адже він пригадав, як сам бігав в дитинстві з м’ячем. А ще він вирішив підтримати молодь свого міста, яка прагне досягати результатів та розвиватись. Юрій працював над приміщенням, придбав форму, інвентар, автобус для команди й інші речі. Та найважливіше те, які емоції вкладає бізнесмен в цю справу.
Для нього надзвичайно цінно бачити, як тренуються діти, приймати у рідному місті інші клуби та цілитись на всеукраїнський рівень. “Дністер” активно розвивається і залучає футболістів різного віку. А навчають їх тренери, які мають чимало цілей й можливостей. Як зізнався Юрій Куц, спершу клуб скептично поставився до його планів, та згодом усі зрозуміли ідею й взялись її виконувати. Ну і це ще одне вкладення в інфраструктуру Заліщик.
