Скловолокно використовують як армувальну основу в матеріалах, яким потрібні висока жорсткість, механічна міцність, електроізоляційні властивості та стійкість до корозії. Саме волокно рідко застосовують як готову конструкційну деталь: його поєднують із полімерними сполучними й отримують склопластик (як у каталозі https://pkf-elektroplast.com.ua/ua/qp31029-elektroizolyatsionnye-sloistye-stekloplastik): склотекстоліт, склопластикові стрижні, профілі, труби, листи та інші композити для електротехніки, будівництва й промислового обладнання.
Які вироби виготовляють зі скловолоконних матеріалів
Властивості готового композиту залежать від того, як розташовані волокна та яке сполучне використовується. У склотекстоліті шари склотканини просочують смолою та пресують, тому матеріал виходить жорстким і добре зберігає форму. У пултрузійних профілях безперервні волокна орієнтовані переважно вздовж деталі, що дає змогу витримувати значне поздовжнє навантаження.
Якщо металевий елемент не можна використовувати через електропровідність, корозію або велику масу, склопластик часто стає практичною заміною. З нього виготовляють опори, стрижні, дистанційні елементи, профілі та деталі, які працюють у вологому середовищі або поруч з електрообладнанням.
За інформацією з сайту компанії Elektro Plast, постачальника склопластику, основні напрями застосування мають такий вигляд:
- В електротехніці склотекстоліт використовують для панелей, прокладок, опор, ізоляторів і основ друкованих плат. Тут важливі одночасно жорсткість і здатність матеріалу не проводити струм.
- В енергетиці зі склопластику виготовляють ізоляційні тяги, розпірки, конструкційні профілі та елементи обладнання, які мають зберігати міцність за високої вологості.
- У будівництві застосовують склопластикову арматуру, ґратчасті настили, профілі, елементи драбин та огорожі. Такі вироби не іржавіють і легші за сталеві аналоги.
- У хімічній промисловості склопластикові труби, місткості, кожухи та майданчики використовують там, де сталь довелося б постійно захищати від корозії.
- У машинобудуванні з листів, стрижнів і профілів виготовляють втулки, дистанційні деталі, корпуси та інші елементи, яким потрібна жорсткість за невеликої маси.
Після вибору матеріалу обов’язково враховують напрямок армування. Композит може витримувати високе навантаження вздовж волокон і помітно гірше працювати впоперек них. Тому для стрижня, плити та тканинного ламінату не можна автоматично використовувати однакові розрахункові значення міцності.
Є особливості й під час обробки. Скловолокно абразивне, тому під час різання, свердління та фрезерування звичайний інструмент тупиться швидше, ніж під час роботи з ненаповненими пластиками. Для серійної обробки зазвичай застосовують твердосплавні свердла та фрези, а пил видаляють безпосередньо із зони різання.