ТОП-5 сучасних бібліотек Тернополя

До сучасної Тернопільської міської централізованої бібліотечної системи належить 12 бібліотек-філій. І в кожної – своє неповторне обличчя. Приміром, книгозбірня №2 стала бібліотекою-музеєм «Літературне Тернопілля», №3 — бібліотекою Дитячої творчості, в Центральній дитячій бібліотеці діє «Медіацентр», а в Центральній міській – бібліотека «Тернопіль – центр. Читає кожен тернополянин. Формат не має значення»… Далі на ternopil.one.

Тернопільські бібліотеки настільки креативні й енергійні, що саме в Файному започатковано й щорічно відбувається  єдиний в Україні «Бібліофест», який об’єднує письменників, бібліотекарів, видавців зі всієї країни.

Кожна бібліотека – активна в соцмережах, веде власний блог, організовує купу цікавих заходів. У кожній – є швидкий Wi-Fi, найновіші видання та затишні читальні зали. У кожної – свій, унікальний напрямок та стиль.

Про п’ятірку – далі на сайті.

1. «Urban–бібліотека»

Бібліотека №7 для дорослих на вул. Карпенка, 14, заснована ще 1977-му. Від жовтня 2017-го переформатована в «Urban-бібліотеку». Пріоритетний напрямок роботи — формування духовної, естетичної культури молоді.

Мобільність, лабіринти періодики, затишна зала, витіюваті дизайнерські полиці зі слоганами та підписами, унікальний «літературний фреш зі смаком читання», «детектив-дегустації», можливість запису он-лайн та цілий ряд акцій привабили чимало нових читачів.

Відсутність дверей до книгосховища дозволяє користувачам самостійно шукати та обирати потрібну літературу. Улюбленим місцем багатьох став зручний диван при вході. Поруч нього – поличка, на якій щогодини змінюють книги. Чимало видань улюбленій книгозбірні дарують гості.

2. «Етно-центр»

Бібліотека №4 для дорослих, що на бульварі Данила Галицького, створена у 1971-му. Від серпня 2013-го в її стінах діє «Етно-центр». Ідейні натхненники –  голова обласної організації Національної спілки письменників України, бард Олександр Смик і Світлана Козелко, що тоді очолювала заклад.  

Майстерня українського духу та осередок спілкування людей, котрі хочуть глибше пізнати культуру, творчість, звичаї, етнографію, освоїти ази народних ремесел, розташована на першому поверсі житлового будинку. Саме сусідка, що мешкає поверхом вище, подарувала «Етно-центру» перший експонат – весільну вишиванку, якій понад сто літ. Колись вона належала її матері. Понад 83 роки й старовинній скатертині. Сімейну реліквію родини Ольга Фостаковська тимчасово передала в користування бібліотеці. На ній вишито тризуб і рік 1939-ий.

В одній із кімнат книгозбірні відтворено самобутню українську хату. У ній – давня піч, колиска, яку художниця Христина Машталяр розмалювала петриківським розписом, старовинні скриня з Кременця та бамбетель – з Теребовлі.  На дерев’яних дощечках – трипільські знаки, відтворені Анастасією Зарічною та Юлією Антонюк. На манекенах – український народний стрій та віночки, змайстровані Марією Залужець.

У книгозбірні є велика колекція стародавніх глечиків та постійно діє етнографічна виставка, девіз якої «Відроджувати. Вивчати. Берегти».

У світлиці відбуваються зустрічі об’єднання вишивальниць «Берегиня». Спільно зі «Школою борщівської народної сорочки» вони часто проводять майстер-класи з різних вишивальних швів. Елементи народного вбрання усієї території краю можна побачити на карті «Етнографічна Тернопільщина». А під час етно-екскурсії – дізнатися багато нового й цікавого про предмети побуту, знаряддя праці, які колись були в домівках українців, на власні очі побачити мисник, масницю, дерев’яну праску, ціп, пічну лопату, прядку.

Зберігається в бібліотеці й перший, створений у Тернополі, арт-бук «На струнах Кобзаревої душі». Креативний «Кобзар» має вигляд бандури. А ось «Скриня скарбів і оберегів» – арт-бук в етнографічному стилі. Виготовили його читачі й учасниці «Берегині». Кожну сторінку унікальної книги робила окрема людина. Скриню та бандуру змайстрував Андрій Козелко.

Персональні виставки, літературні читання, творчі вечори, майстер-класи з писанкарства, плетіння зі соломи, гончарства, зустрічі з цікавими та неординарними людьми, багатий книжковий фонд, сучасний комп’ютерний зал приваблюють нових читачів. Хрещеними батьками світлиці є цілий ряд громадських активістів.

3. «ЕКО-бібліотека»

Бібліотека №5 для дорослих, що на проспекті Злуки, 33, заснована в 1977-му. Від вересня 2018-го в її стінах діє «ЕКО-бібліотека», що вчить тернополян «Смакувати життя у стилі ЕКО».

Бібліотекарі здійснюють екологічно-просвітницьку роботу, привертаючи увагу населення до проблем озеленення, сортування сміття, збереження природи, органічного виробництва.

Екологічні квести, флешмоби, акції, толоки, марафони… Еко-кухня, зони beauty та релаксу, багатий книжковий фонд… Майстер-класи з флористики, миловаріння, ароматерапії, декору в стилі еко… Дружні висадження дерев, віртуальний туризм,  організація просвітницьких заходів у форматі еко-хвиль, виставки-інсталяції… Це лише частинка «меню» для читачів бібліотеки.

4. Центр «Коронація слова»

Єдиний в Україні Центр «Коронації слова» від жовтня 2016-го діє в дитячій бібліотеці №4, що на вул. Лепкого, 6. Його мета – популяризація творчості дипломантів та лауреатів Міжнародного літературного конкурсу романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики і творів для дітей «Коронація слова», акцентуючи увагу на здобутках авторів  Тернополя й Тернопілля.

Ініціаторами створення «коронованого подіуму» стали голова обласної організації Національної спілки письменників України, бард Олександр Смик і заслужений діяч мистецтв, головний редактор часопису «Літературне Тернопілля», письменник Богдан Мельничук.

У світлиці розміщені стенди зі світлинами переможців конкурсу з Тернополя й області в різних номінаціях. На книжковому стелажі – книги лауреатів.

Фортепіано, камін, вишукані підсвічники – створюють затишну й натхненну атмосферу. Незабутніми є мистецькі зустрічі, «дегустації» книжкових новинок, майстер-класи, на яких «короновані» письменники діляться таємницями літературної майстерності, інтерактивні ігри.

5. Бібліотека-музей національної іграшки

Бібліотека № 5 для дітей заснована в 1988-му на базі бібліотеки № 6 для дорослих. Зміна статусу відбулася через переїзд книгозбірні в мікрорайон з великою кількістю шкіл.

Від серпня 2013-го в бібліотеці діє Музей національної іграшки. В його експозиції – десятки етнічних ляльок. Усі експонати – ручної роботи. Тут є багато творінь тернопільських лялькарок Зоряни Удич, Людмили Павлової, Алли Шушкевич і Галини Дудар.

Іграшки з глини, ляльки-мотанки, лялька-попик, скандинавські ляльки-тільди, ляльки, що читачі привезли з різноманітних подорожей світом… Колекція іграшок постійно зростає. Тернополяни постійно поповнюють її, як власними роботами, так і родинними старовинними ляльками.

Іграшки мешкають в оновленій кімнаті. Там замінено покриття, світильники, штори, встановлено спеціальний будиночок. Декупаж столів працівники закладу робили власноруч. Усе, аби малечі було затишно.

У музеї панує казкова атмосфера. Тут можна дізнатися багато цікавого про історію іграшки як в Україні, так і в світі, її різнобарв’я, види, техніки виготовлення. Частими є майстер-класи з лялькарства, персональні виставки, конкурси, цікаві зустрічі, карнавали іграшок та фестивалі.

Фото з відкритих джерел.

More from author

Тернополянка, яка склала мультипредметний тест на 600 балів, розповіла секрети успіху

Нещодавно українські випускники складали мультипредметний тест, який цьогоріч через воєнний стан замінив зовнішнє незалежне оцінювання. Чудові результати продемонстрували тернопільські випускники. Повідомляє «Ternopil.one» з посиланням...

Що робити у разі несправності електричного котла в Дніпрі

Попереду на українців чекає складний опалювальний сезон, тому багато хто розпочав підготовку до зими вже зараз. В більшості будинків і квартир використовуються електричні котли....

Багаторівневі натяжні стелі в Запоріжжі та Дніпрі: переваги та застосування

Натяжні стелі давно здобули популярність серед власників квартир та будинків,  адже не вимагають додаткових зусиль при встановленні й до того ж мають велике різноманіття...
.