Кульчицький Сергій — німець з народження та українець за походженням. Брав участь у проведенні антитерористичної операції на Сході та став першим загиблим генералом на Донбасі, повідомляє сайт ternopil.one.
“Він був на рівні з солдатами”: історія генерал-майора Сергія Кульчицького
Кульчицький Сергій народився 17 грудня 1963 року в німецькому містечку Веймар у родині військовослужбовця. Батько Героя, Петро Кульчицький, був вихідцем із села Чорнокінці, що на Тернопільщині. Сергій з дитинства мріяв пов’язати своє життя із військовою справою та стати офіцером як його тато. У 1967 році Петра Кульчицького перенаправили до Далекосхідного військового округу Радянського Союзу, тож дитинство Сергія й брата Ігоря пройшло у різноманітних військових містечках.
Закінчивши 8 класів середньої школи, майбутній захисник без відома батька подав документи до Уссурійського суворовського військового училища. З 1981 року Сергій перебував у Збройних силах СРСР, а 1985 року закінчив на відмінно Далекосхідне вище загальновійськове командне училище, де навчався у підрозділі, який готував майбутніх офіцерів морської піхоти. До розпаду Радянського Союзу обіймає різноманітні військові посади, зокрема: командира, заступника командира та начальника військового штабу.
Після розпаду Радянського союзу Сергій переїжджає до України на Батьківщину, в місто Тернопіль, де влаштовується на службу у Національну гвардію України, згодом працює у Внутрішніх військах МВС. Із майбутньою дружиною Надією Дребіт Кульчицький познайомився в селі, з якого походив батько – Чорнокінці. Наразі його жінка та син із власною сім’єю проживають у Львові.
Із початком російського вторгнення на схід України у 2014 році, генерал-майор Кульчицький бере активну участь у боротьбі та долучається до створення першого добровольчого батальйону. Після цього разом із добре підготовленими ним особисто резервістами, вирушив у гарячі точки.
Сергій Кульчицький став одним із тих генералів, якого так любили та поважали військові. За словами бійців АТО, у його професіоналізмі ніхто ніколи не сумнівався. Від початку перебування на Сході, Сергій був завжди із своїми солдатами й був з ними на рівні: жив у наметі, їв звичайну солдатську їжу, а інколи й сам її готував.
Героїчно загинув захисник 29 травня 2014 року, під час проведення антитерористичної операції у Слов’янську, що на Донеччині. Повертаючись з району Карачун після розвантаження продуктів харчування, гелікоптер МІ-8МТ, у якому він перебував був обстріляний ворожими військами. Під час падіння паливні баки вибухнули, в наслідок чого загинуло 12 людей на борту, серед яких був і Сергій Кульчицький. Поховали Героя на Личаківському цвинтарі у місті Львів.
Вшанування пам’яті Героя на Тернопільщині
Вшанували пам’ять бійця, який загинув внаслідок російсько-української війни, мешканці Чортківщини.На честь захисника було споруджено пам’ятник-погруддя на алеї слави Героям Чортківщини, які загинули на війні. Відкриття пам’ятника відбулось у 2019 році, а його скульптором став Олесь Маляр, член Національної спілки художників України. Щоправда, це вже другий пам’ятник присвячений герою, перший встановлений у селі Великі Чорнокінці з якого походив батько Сергія та дружина. Відкриття відбулось з усіма почестями. Пам’ятник та алея слави була споруджена на кошти аграріїв Чортківщини, про це повідомляє Тернопільщина.
