Кожного дня, понад 60 днів повномасштабної війни, медики роблять неможливе- рятують життя військовим та цивільним, ризикуючи при цьому своїм. Однією з таких є дівчина з Тернопільщини, яка все життя мріяла стати лікарем а зараз вона перебуває на фронті та прикладає всі зусилля задля збереження життя інших. Далі на ternopil.one.
Хто ця особистість?
Про цю Геройку повідомила 110 окрема механізована бригада, яка на своїй офіційній сторінці інформує користувачів щодо досягнень та героїчних подвигів бійців. Медик Олена родом з невеличкого села Осинки, що на Тернопільщині. Про її особисте життя, батьків та шкільні роки достеменно не відомо. Відомо те, що дівчина змалечку мріяла стати лікарем та рятувати життя іншим. Задля реалізації цієї мрії, вона приклала чимало зусиль аби стати справді компетентним спеціалістом. Освіту здобула в Кременецькому медичному училищі ім. Арсена Річинського що знаходиться в місті Кременець. Опісля працювала у травматологічному, інфекційному та хірургічному відділеннях районної лікарні 5 років, де набула неабиякого досвіду.
У 2008 році через деякі обставини Олена змушена була покинути рідне місто та країну й виїхати за кордон. Події війни дуже сколихнули дівчину, вона не могла дивитись на руйнацію рідної землі та вбивства невинних. Уродженка Тернопільщини поспіхом зібрала необхідні речі й виїхала до України. З польського кордону дівчина змушена була добиратись пішки до Львова, а попутним транспортом дістатися домівки.
Олена в 110 окремій механізованій бригаді
Сміливості й наполегливості дівчини дивувались навіть водії, адже коли багато людей виїжджали з країни, Олена прямувала добровольцем ставати до Лановецького військкомату. Дівчина була впевнена, що її знання й навички допоможуть врятувати не одне життя. Тоді ж вона потрапила у склад 110 окремої механізованої бригади. Обов’язки Олени полягають в евакуації поранених з поля бою, надання першої медичної допомоги та підтримка життєдіяльності бійців до моменту їх передачі у підрозділ. Ця робота є неабияк небезпечною та важкою, адже від медика залежить життя інших. Неодноразово дівчина дуже ризикувала власною безпекою: її авто кілька разів було обстріляно ворожою технікою та неподалік падали снаряди.
За словами дівчини, одного разу її рятівне авто, у якому перебувала медик та поранені помітили вороги. Тоді ж вони почали його обстрілювати. В цей момент, першою реакцією був страх та бажання впасти на землю й перечекати небезпеку. Проте через декілька секунд, дівчина піднялась із землі й почала рятувати поранених, переміщаючи їх з одного автомобіля в інше. В такі моменти медик переконана, що не потрібно показувати власний страх перед воїном, який отримав поранення, адже йому важче ніж їй.
110 окрема механізована бригада пише про те, що такого хороброго медичного воїна варто ще пошукати. Бійці, яких врятувала дівчина називають її ніжно Оленкою, адже поважають і вважають компетентним спеціалістом. Але сама дівчина є надто скромною та вважає, що успіх залежить від спільної роботи команди. 110 омб переконані, що на шляху дівчини ще безліч врятованих життів, а воїни переконані, у разі чого, Геройка неодмінно готова допомагати.
