Ми звикли пов’язувати історію міста з музеєм. Та насправді старовинні готелі чи ресторани здатні також слугувати для нас музеєм, адже зберігають у собі чимало таємниць. Ці будівлі німі свідки та учасники багатьох історичних подій. У Тернополі, деякі готелі відчинили свої двері для відвідувачів ще сто років тому. Та на жаль, таких будівель у місті є небагато. Далі на ternopil.one.
У роки Другої Світової війни Тернопіль втратив один із своїх найкращих готелів – «Пунчерта», що знаходився на розі сучасної вулиці міста Гетьмана Сагайдачного та найвеличнішої споруди Катедрального Собору.
Людвік Пунчерт – бургомістр Тернополя
У ХІХ-ХХ столітті у Тернополі найкращі готелі знаходилися у самісінькому історичному центрі міста. На Домініканській площі, що неподалік костелу, розташувався готель, про який зараз чомусь і не згадують – «Пунчерта». Це колишній заклад першого класу. Проживати у «Пунчерті» колись міг собі дозволити далеко не кожен. Його постояльцями були зазвичай люди з вищих станів, інтелігенція, місцеві багатії тощо. За добу проживання у готелі такого рівня потрібно було сплатити близько 8 злотих, про це йдеться у te.20minut.ua.
Коли збудували готель у Тернополі – невідомо. Його назва перегукується із відомим громадським діячем, почесним громадянином і бургомістром (міським головою) початку ХХ століття Людвіком Пунчертою.
Людвік Пунчерт проживав у Тернополі. З 1903 по 1909 рік був його бургомістром. Ще раніше очолював міську раду. Був знайомий із Володимиром Лучаківським, першим українцем бургомістром Тернополя та Козьмінським. Деякі дослідники вважають, що готель «Пунчерта» належав саме йому. Він знаходився на розі вулиці Гетьмана Сагайдачного та Катедрального собору в Тернополі.
Людвік Пунчерт утримував пасіку. За це навіть був нагороджений у 1884 року срібною медаллю Крайової бджільницько-городницької виставки. На честь бургомістра у Тернополі іменували вулицю. Сучасна Вояків дивізії «Галичина» колись носила його почесне ім’я. У 1941 році її перейменували. До кінця ідею Володимира Лучаківського з будівництва парафіяльного костелу у Тернополі довів саме Людвік Пунчерт.
«Пунчерта» – готель для багатіїв
Готель «Пунчерта» був готелем для багатих і заможних представників верств населення. Звичайний селянин не міг дозволити собі оплатити бодай 1 день проживанні у ньому. Чи існували ще інші, схожі заклади у Тернополі? Так, але насправді їх було небагато. Готель «Адлер» і «Подільський» не поступались сервісом.
«Пунчерта» був не лише готелем. Заможні міщани у приміщенні могли відвідати місцевий ресторан і насолодитися чудовою, живою музикою. У його стінах влаштовували чудові концерти для постояльців. Зручні комфортні умови, гаряча вода та електричне освітлення вже наприкінці ХІХ- початку ХХ століття було у «Пунчерті». Не кожен готель міста міг запропонувати такі послуги.
Готель у роки ЗУНР
Відомо, що готель існував ще у роки Першої Світової війни. В окупованому російськими військами місту, на балконі славнозвісного готелю виступав російський політичний діяч і голова Тимчасового Уряду Російської Республіки у 1917 році Олександр Керенський. У 1918 році Тернопіль увійшов до складу Західноукраїнської Народної Республіки. У готелі «Пунчерта» розмістили радіостанцію.
Тут мешкав Євген Петрушевич, Президент і Уповноважений диктатор Західноукраїнської Народної Республіки і голова УНР ЗУНР та голова ГУР Кость Левицький. Про подальшу долю готелю невідомо.
Як зникла «Пунчерта»?
У роки Другої Світової війни Тернопіль було вщент зруйновано. Лише незначній частині інфраструктури міста вдалося вціліти. «Пунчерта» не вистояв у боях за Тернопіль у 1944 році. Відновити готель так і не вдалося. На його місці виросла п’ятиповерхівка.
Відомі відвідувачі готелю «Пунчерта»
Про всіх постояльців «Пунчерта» достеменно невідомо. На жаль, не збереглося жодних відомостей про його відвідувачів та те, хто проживав у першокласному готелі. У роки ЗУНР до Тернополя приїжджає Євген Петрушевич. Він зупиняється у готелі «Пунчерта».
Євген Петрушевич відомий як громадський і політичний діяч і правник. У роки ЗУНР був її президентом і верховним військово-політичним зверхником у роки війни. Очолював законодавчий орган Українську Національну Раду Західноукраїнської Народної Республіки.
Разом із Євгеном Петрушевичем, до Тернополя приїхав визначний політичний діяч Галичини кінця ХІХ- початку ХХ століття Кость Левицький. Він співзасновник Української національно-демократичної партії. У 1918 році- голова державного секретаріату ЗУНР. На жаль, точну дата перебування важливих політичних діячів у тернопільському готелі як і їх причини невідомі.
