Кооператив «Будучність» та перша цигаркова фабрика «Калина»

У першій половині ХХ століття Тернопіль, як одне із найбільших галицьких містечок, був важливим центром економічного життя. Тут розвивалося чимало підприємств і кооперативів, що відіграли визначну роль у становленні економіки цього краю та загалом усієї країни. Вже неіснуюча, проте у минулому відома цигаркова фабрика «Калина», була першим на українських землях підприємством, що спеціалізувалося на виготовленні паперу для куріння та цигаркових гільз. Далі на ternopil.one.

Як у Тернополі з’явився кооператив і цигаркова фабрика?

У 20-30-х роках ХХ століття Тернопіль як економічно важливе місто розвивалося. На його теренах діяло кілька кооперативів, важливих промислових осередків. З-поміж усіх існуючих виділяється кооператив «Будучність», з яким тісно пов’язане існування цигаркової фабрики «Калина». Товариство-кооператив спеціалізувалося на виготовлені та збуту паперових виробів у місті. Вони збували свою продукцію в основному на Заході України, а також за кордоном.

Заснували «Будучність» ще у 1910 році. На загальних зборах під голосуванням українського греко-католицького священника та громадського діяча В. Громницького було прийнято рішення про створення кооперативу. Український греко-католицький священик Володимир Громницький відзначився як релігійному, так і громадському житті свого краю. 

Володимир Громницький. Джерело: фото https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1486998011745390 

Він сприяв діяльності українських освітніх установ, товариств і їх філій на західноукраїнських землях. Був головою філії товариства «Рідна школа», членом «Міщанського братства», а через деякий час -її очільником. У Тернополі став ініціатором створення «Повітового товариства кредитового». 

Статут підприємства офіційно зареєстрували 8 вересня 1910 року. Його зареєстрували як підприємство з обмеженою відповідальністю для промислу і продажу паперових виробів. Основною метою новоствореного кооперативу стало  створення та провадження фабрик, утримання складів і здійснення торгівлі у різних містах Галичини, прийняття капіталів для обороту тощо. Тим, хто перебував у членстві кооперативу «Будучність» надавалася позика задля піднесення їх промислового господарства в регіоні. 

Джерело: фото uk.wikipedia.org 

Кооператив «Будучність» офіційно проіснував з 1910 по 1939 року, до початку Другої Світової війни та окупації міста.  

У 1910 році кооператив «Будучність» викупив фабрику «Калина» у Євгена Білинського у Тернополі. З того часу «Будучність» і «Калина» вважалися одним цілим. Цигаркову фабрику дуже часто називали просто «Будучність», дуже рідко використовували справжню її назву. На початку, ще за Білинського, це було невелике підприємство, однак згодом, воно стояло в рядах з відомими тогочасними виробниками Галичини. 

«Калина» працювала під різними назвами аж до 1925 року. З російською окупацією міста, це підприємство перебувало в оренді Всеросійського земського союзу. Всеросійський земський союз був важливим об’єднанням у роки Першої Світової війни. Ця недержавна організація надавала гуманітарну допомогу бійцям. 

Джерело: фото encyclopedia.com.ua 

До 1925 року фабрика займається виготовленням паперу для куріння, цигаркових гільз та іншої паперової продукції. Назва «Калина» офіційно з’явилася лише у 1925 році. Фабрика мала хороше і високопродуктивне обладнання. При ній діяла крамниця, де можна було придбати виготовлену продукцію, а також книгарня. Тут деякий час діяв хор і аматорський гурток. 

 На виробництві працювало близько 100 людей. У 20-30 роках кооператив і фабрика досягли значного розквіту. Вони стали провідними меценатами у культурному та освітньому житті Тернополя, Тернопільського повіту та загалом західноукраїнських земель. 

Очільники кооперативу «Будучність» і фабрики «Калина»

Засновником, першим власником і фундатором «Калини» був Євген Білинський. У Галичині цей підприємець відомим як умілий пасічник і власник плантацій цукрового буряка. Він був меценатом і активним членом низки українських товариств. Поряд з Євгеном Білинським стояли І. Боднару і К. Редчук. 

З 1920 року «Калину» та кооператив «Будучність» очолював Ілярій Брикович. Український громадський діяч, педагог і літератор був чільним урядником ЗУНР у Тернопільському повіті. Керував кооперативом «Будучність», фабрикою «Калина» та тернопільською гімназією товариства «Рідна школа». 

Ілярій Брикович

Очолював кооператив після закриття української гімназії у Тернополі. Був співдиректором цигаркової фабрики «Калина» разом із Іваном Ленем, Осипом-Левом Павлишиним і Степаном Чумаком. Так, як Іларіон Брикович перебував у членстві НТШ і товариства прихильників музею НТШ, під його керівництвом вдалося налагодити зв’язки та співпрацювати кооперативу, зокрема «Калині» з академічною організацією у 30-х роках ХХ століття. Відділ НТШ проводив археологічні обстеження на Поділлі, вів розкопки за фінансової допомоги «Будучності» й особисто Ілярія Бриковича. Однак з приходом до Тернополя більшовиків, його усунули з керівництва. 

Йосип Лев-Павлишин

Йосип Лев-Павлишин з 30-х років ХХ століття працював бухгалтером у кооперативі «Будучність» в Тернополі. Згодом став членом дирекції кооперативної фабрики «Калина». Тодішня польська влада вела переслідування чоловіка за його діяльність. Він був активним учасником і співзасновником у рідному селі товариств «Просвіта», різноманітних кооперативів і спілок тощо. 

Період розквіту підприємства 

У 1930 році розпочинається новий період у житті та діяльності кооперативу. Асортимент продукції помітно виріс у порівнянні з минулими роками. У власності «Будучності» перебували крамнички не лише у Тернополі, але й у інших містах на Заході України та за кордоном. Кооператив володів виробничими приміщеннями, складами і мав власну адміністративну будівлю тощо. Вже тоді її очолював Ілярій Брикович. Книгарня при кооперативі друкувала книги, шкільні підручники, українські часописи та багато іншого. 

«Будучність» підтримувало діяльність українських культурних товариств. Мабуть, через це польська влада не вподобала та переслідувала її дирекцію. Фінансували «Просвіту» та «Міщанське братство» у Тернополі. Нові керівники були прихильниками націонал-демократичних поглядів. Діяльність кооперативу активно підтримувалася іншими провідними українськими діячами та інтелігенцією.

Джерело: фото spogadproternopil.blogspot.com

У «Калині» працювали здебільш жінки. Усі працівники дотримувалися санітарно- гігієнічних норм. Приміщення фабрики було величезним. Для працівників було створено комфортні робочі умови. Зарплата виплачувалась у злотих. У приміщенні «Калини» був власний лікарський кабінет, куди можна було звернутися у разі виробничої травми або поганого самопочуття, переодягальня, душ і лазня. 

Виготовлена продукція «Калини» піддавалася рекламі. Пропагували її не лише у Галичині, але й за кордоном. У часописах розміщували реклами і рекламні оголошення, працювало «сарафанне радіо».  Рекламні оголошення «Калини» друкувалися чи не у всіх популярних тогочасних галицьких часописах. І це приносило свої позитивні результати. 

Джерело: фото spogadproternopil.blogspot.com

Товар «Калини» у порівнянні з іншою схожою продукцією був високоякісним. На західноукраїнських землях фабрика конкурувала із схожими підприємствами у Львові, і не тільки. 

Продукція кооперативу неодноразово була представленою на виставках у великих містах на Заході України, зокрема у Львові та Станіславові. Це дозволяло збільшити коло споживачів, продемонструвати українську продукцію та вдало її прорекламувати. 

Ліквідація фабрики «Калина»

Фабрика «Калина» проіснувала у Тернополі до 1930 року з приходом до міста радянської влади. Однак під німецькою окупацією її діяльність була частково відновленою, проте ненадовго. Після війни, з остаточним затвердженням на західноукраїнських землях радянської політики, «Калину» остаточно ліквідували у 1945 році. Приміщення спустошили. Відомо, що на початку 2000-х років там діяло ТОВ «Поліграфіст» ЛД.

More from author

Лайфхаки з кухонними приборами

Власники пристроїв та девайсів для кухні не здогадуються, що можливості цих предметів не обмежені звичайними функціями або можуть використовуватись більш оптимально. Знання секретів збільшують...

Кооперація в Кременці за Російської імперії

Вивчаючи всю історію України, готуючись до ЗНО, читаючи та перечитуючи інформацію про визначні події в минулому нашого народу, героїв, які їх творили, ми легко...

Товариство “Сільський господар” та Тернопільщина

Кінець ХІХ – початок ХХ ст. для українських громадських установ став зоряним часом. Вони та їх філії виникали, як гриби після дощу. В умовах...
.,.,.,.