Дмитро Фірташ: історія становлення бізнесу найбагатшої людини в Україні

Дмитро Фірташ входить до списку «Forbes», як одна із найбагатших людей в Україні. Він володіє холдингом «Group DF». Його компанії працюють не лише на території України, але у Австрії, Німеччині та Угорщини.

Займатися торгівлею розпочав ще наприкінці 80-х років ХХ століття, а згодом став власником багатьох важливих інфраструктурних комплексів в Україні. У 2014 році, за версією журналу «Фокус», його статки становили $2,7 млрд. 

З 2014 року проти відомого українського бізнесмена ведуться кримінальні провадження. З 2021-го перебуває під санкціями, що запровадило РНБО України. То хто ж насправді Дмитро Фірташ і як він зумів стати найбагатшою людиною України? Дізнайтеся у статті на ternopil.one.

Дмитро Фірташ до того, як став відомим 

Дмитро Фірташ є відомим українським бізнесменом, інвестором, власником холдингу «Group DF», співвласником ліквідованого колишнього українського «Надра Банку», та каналу «Інтер», що визнали проросійським. Він володіє багатьма визначально важливими об’єктами в країні. Близько 70% газорозподільних компаній належать олігарху. У 2021 році РНБО України запровадила санкції проти Дмитра Фірташа. Український бізнесмен з 2014 року перебував під домашнім арештом у Австрії. Його звинувачували у корупції. 

Народився Дмитро Фірташ на Тернопільщині, в селі Синьків (колись Богданівка), що на Заліщанщині, 2 травня 1965 року.

Дмитро Фірташ з мамою. Джерело: фото dmitryfirtash.com 

Його мати працювала бухгалтером на цукровому заводі, а батько був водієм, а потім викладав у автошколі. Навчався у Краснолиманському ПТУ № 119, яке закінчив у 1984 році. Згодом був призваний до армії. Почав службу в Одеській області, в школі сержантів 80-го навчального центру РВСП. Вже через рік служби Дмитра Фірташа призначили заступником командира взводу у військовій частині на Хмельниччині. Закінчив строкову службу в армії у 1986 році. Був нагороджений медаллю ВДНГ і орденом «Знак пошани». 

Перші підприємницькі кроки Дмитра Фірташа 

Дмитро Фірташ робить свої  перші кроки як підприємець. Підприємством почав займатися ще у Чернівцях, а згодом у Москві. Його основна сфера – дрібний бізнес. На продаж вирощував помідори та троянди.  

Джерело: фото Степан Смишляєв/ЄРА

Вважається, що «серйозно» бізнесом почав займатися наприкінці 80-х років. Дмитро Фірташ став співвласником фірми однієї подружньої пари Калиновських «КМІЛ». Та ще тоді про підприємця небагато знали в Україні. Розпад Радянського Союзу став ключовим у становленні Дмитра Фірташа як бізнесмена. Він разом із Олегом Пальчиковим налагодив бізнес з продажу горілки. За підозру у контрабанді великої партії був заарештований, проте пізніше підприємця звільнили. 

Сам Дмитро Фірташ вважає, що його найбільшою операцією став обмін великої партії  українського сухого молода на бавовну. А її виручка склала 50 000 доларів. 

Газовий бізнес Дмитра Фірташа 

Наприкінці 90-х років він розпочинає торгувати газом. Проживаючи із сім’єю в Німеччині, відкриває у столиці, місті Берлін,  власну транспортну компанію «MDF Transspeditions». У 2004 році разом із монополістом «Газпрома» з росії, Дмитро Фірташ започатковує спільне підприємство середньоазійського газу для України. Але підписання угоди про створення спільного підприємства було здійснено ще раніше, у 2002 році. У 1993 році має власний енергетичний бізнес. Організовував поставку туркменського газу в Україну в обмін на продовольчі товари. 

Джерело: фото www.epravda.com.ua 

Перший газовий контракт отримав ще на початку 2000-них. Того ж року «КПІЛ» отримала дозвіл на постачання газу до України за нерегульованим тарифом і право на підприємницьку діяльність. Він став співзасновником компанії «РосУкрЕнерго». Ця компанія купувала купувала природний газ у Туркменістані, а продавала його в Україні за значно важчими цінами. До 2009 року компанія була посередником постачання газу не лише до України, але й країн Європейського Союзу. Її статутний капітал складає 35 000 доларів. Проте у 3014 році було прийнято рішення про ліквідацію «РосУкрЕнерго AG». Мав конфлікт з Юлією Тимошенко, тодішнім прем’єр-міністром України. 

У 2001 році українського бізнесмена призначили на посаду директора «Highrock Holding Ltd». У 2002 році Дмитро Фірташ засновує компанію «Eural Trans Gas Kft». Укладає угоди на постачання туркменського газу, а через рік створює нову – «EMFESZ Kft» в Угорщині. Саме цей період прийнято вважати становленням у газовому бізнесі українського підприємця. 

Інвестиції у хімічну промисловість 

Не лише газовим продажем займався Дмитро Фірташ. Він паралельно інвестував у хімічну промисловість в Україні та поза її межами. У Середній Азії свого часу придбав  акції заводу «Таджик Азот», а  у Естонії – хімічний завод «Нітроферт». Варто зазначити, що він був чи не єдиним виробником саме аміачних добрив у цій країні. 

«Таджик Азот» – це єдине підприємство Таджикистану, що випускає азотні добрива. Воно перебуває у хімічному холдингу «Ostchem Holding AG», власником якої є Дмитро Фірташ. «Ostchem Holding AG»  об’єднує хімічні підприємства, що виготовляють хім.продукти, такі як: рідкий азот, діоксид титану, мінеральні добрива тощо. Холдинг володіє підприємствами у Європі та Азії. 

Дмитро Фірташ  і Віктор Янукович  відкривають хімічне підприємство у Криму, квітень 2012 року. Джерело: фото www.radiosvoboda.org

На Заході України Дмитро Фірташ став акціонером підприємства «Рівнеазот». Серед українських виробників саме це є чи не найбільшим, що займається азотними добривами в державі. «Ostchem Holding AG» значно розвинули власну дистриб’юторську мережу в Україні. У хімічній промисловості, вони посідають чільне місце на європейському ринку. 

«Рівнеазот». Джерело: фото rivne.media

У 2004 році «Group DF» Дмитра Фірташа придбала підприємство з виготовлення харчової і кальцинованої соди. ПАТ «Кримський содовий завод» вважається найбільшим підприємством такого типу у Східній Європі. Близько 2% з видобутку йде на світовий ринок. У 2011 році чистий прибуток від підприємства становив 46, 4 мільйони гривень. З 2015 року, через російсько-українську війну перебуває тимчасово у власності росії.

Компанія «Group DF»

У 2007 році Дмитро Фірташ засновує компанію «Group DF» (абревіатура «DF» розшифровується як «Дмитро Фірташ»). Її було створено з метою консолідації управління активами у бізнесі. «Group DF» є диверсифікованою міжнародною компанією. У ній зосереджені активи з хімічної промисловості, газового сектору та виробництва титану. 

Джерело: фото groupdf.com

Компанія працює не лише на території України, але й охоплює провідні європейські країни. У нашій державі «Group DF» займається розвитком бізнесу та підвищенням конкурентоспроможності на світовому ринку. 

Виробництво титану «Group DF»

Дмитро Фірташ мав значні прибутки тоді, коли вирішив купувати об’єкти для виробництва титану та різноманітних добрив. Ці дві найважливіші в Україні галузі потребували передусім газу. Дуже скоро український підприємець став одним із найвпливовіших людей в Україні. У 2004 році бізнесмен придбав «Кримський ТИТАН». Він розпочинає інвестувати у нову галузь. 

«Кримський ТИТАН». Джерело: фото із  архіву ІА «Глос Криму»

«Кримський ТИТАН». Джерело: фото із  архіву ІА «Голос Криму»

У 2013 році компанія «Group DF» стає інвестором «Запорізького титано-магнієвого комбінату». Їх частка в уставному капіталі становила 49%. Заплановані інвестиції в виробництво так і не було здійснено. За Держфінінспекцією України, їх було витрачено не за призначенням.

Дмитро Фірташ дуже швидко розширював свою «бізнес-імперію». Він охопив декілька провідних галузей в Україні. 

Тепличний комплекс «Group DF» на Тернопільщині

На Тернопільщині компанія Дмитра Фірташа Group DF здійснила свій перший інвестиційний проєкт в аграрному секторі. Це створення сучасного та найбільшого тепличного комплексу в Україні. Він знаходиться у рідному селищі українського бізнесмена, на Заліщанщині. Входить у корпорацію «Group DF». 

Тепличний комплекс «DF Agro» (Синьків). Джерело: фото uk.wikipedia.org/wiki 

Основна спеціалізація цього тепличного комплексу – вирощування різноманітних овочів. Вони щорічно переробляють близько 4000 тонн томатів. Показник вирощуваності у декілька разів перевищує середній показник у звичайних фермерських угіддях. На господарстві працює близько 200 працівників. Цей комплекс вважається першим у нашій державі, що займається вирощуванням перцю для промислових обсягів. 

More from author

Лайфхаки з кухонними приборами

Власники пристроїв та девайсів для кухні не здогадуються, що можливості цих предметів не обмежені звичайними функціями або можуть використовуватись більш оптимально. Знання секретів збільшують...

Кооперація в Кременці за Російської імперії

Вивчаючи всю історію України, готуючись до ЗНО, читаючи та перечитуючи інформацію про визначні події в минулому нашого народу, героїв, які їх творили, ми легко...

Общество “Сільський господар” і Тернопольщина

Конец ХІХ – начало ХХ ст. для украинских общественных учреждений стали звездным временем. Они и их филиалы возникали как грибы после дождя. В условиях...
.,.,.,.