До 13 тис. працівників, 15 гуртожитків, 3 фабрики, 220 тис. метрів квадратних території, власний будинок культури, 20 хорів та ансамблів (зокрема бального танцю «Мальви»), садочок, дитяча кімната, училище, поліклініка, профілакторій, магазин, кафетерій – це все про підрозділи одного з 3-х найбільших в Україні бавовняних комбінатів – Тернопільського Текстерно. Детальніше про історію підприємства розповість видання ternopil.one.
Як радянська влада створювала підприємства
В Радянському союзі своєрідно ставилися до економіки, а тому створювали підприємства всупереч її законам. Наприклад, родовища металів в одному місці, а підприємство по їх обробітку в іншому. На цьому радянський підхід до розбудови економіки не завершувався, адже для подальшого виробництва деталей з цього ж металу підприємство створювали ще в іншому місці. А тому й доводилось возити сировину з одного кінця Союзу в інший, а далі напівфабрикати в ще один кінець. Також радянські економісти планували ланцюжки виробництва за принципом – сировина з окраїн, а готовий товар вироблятиметься в центрі. Так було в Україні, яка виробляла багато металу, вугілля, пшениці, дерева, будівельних матеріалів, урану, кварцового піску, тканин, але це все їхало в російську республіку, яка потім постачала в Україну продукцію машинобудування, верстатобудування, скло, паливо для АЕС, одяг, меблі, якісні сорти борошна, ковбаси. І, таким чином, одна республіка була багатою та процвітаючою, а інша – бідною та відсталою. Ця тенденція зберігалась багато років. Зокрема, вона посилилась після початку будівництва ХБК (скорочення від російського – хлопчато-бумажный комбинат), або Текстерно, в 1965 р. і його завершення в 1973 р. Адже останній виробляв тканину і відправляв її в Росію. Зокрема, тканину на Олімпіаду 1980 р. виготовляли в Тернополі.
Створення бавовняного комбінату
Як вже було зазначено, підприємство почали будувати в 1965 р. Причина була проста – нестача тканин в Союзі. В 1967 р. тут запрацювали перші прядильні верстати. В 1969 р. – перші ткацькі верстати. В 1970 р. було запущено ще 1200 ткацьких верстатів. На той час комбінат об’єднував в своєму складі 3 фабрики: ткацьку, прядильну та обробну. Також існували різні не промислові цехи, відділи, майстерні.
Що виробляли на підприємстві. Як прикрашали тканини
У 1974 році на Тернопільському бавовняному комбінаті (ТБК) введено в експлуатацію потужний цех з випуску набивних тканин. У його асортименті – бавовняні тканини: сатин, бязь, ситець, репс та ін. Досвід художників російських комбінатів, таких як «Трьохгорка» та інших, безумовно, мав вплив на українських художників, більшість з яких спеціальну освіту одержала в російських навчальних закладах. На комбінаті розробляли рисунки для платтяних і сорочкових тканин. Для перших використовували зарисовки квітів та орнаментальні мотиви різних регіонів України і східних країн. Рисунки для сорочкових тканин створювали шляхом поєднання різних смуг пастельної чи контрастної гами кольорів.
Художники О. Морчак, О. Розвадовський і Т. Реут застосовували мотиви української орнаментики, зарисовки рослин, квітів. Натхненні успіхами художників Київської школи художнього текстилю, Київського шовкового комбінату і Дарницького шовкового комбінату, а також постійною зміною моди, вони багато створювали рисунків для платтяних тканин з рослинними, геометричними, а також комбінованими мотивами. Найцікавіші рисунки було створено для сатину. У них переважали квіткові мотиви реалістичного трактування з поєднанням деталей різного масштабу. Художники надавали перевагу мотивам рослин, букетів чи окремих польових та садових квітів. З великої колекції тканин вирізнялися розробки В. Безсонова, О. Онохіної та С. Самохіної. Кожний з них по-своєму трактував форму тієї чи іншої квітки, застосовував певний колорит, урізноманітнював композиції. Згадані художники розробляли мотив троянди по-різному. С. Самохіна великомасштабними натуроподібними формами підкреслювала незвичайність, святковість тканини. О. Онохіна поєднувала мотив троянди зі східним мотивом так званого «огірка», що надавало тканині карнавального, театрального звучання. У В. Безсонова мотив троянди звучав особливо ніжно завдяки використанню тонкого прозорого мережива. Усі три тканини ніби виявляли різні жіночі образи: перша – велично-спокійний, друга – динамічний, екзальтований, третя – лірично-загадковий.
Запозичення мистецтва інших народів в оформленні тканин
Невичерпним джерелом для художників ТБК було українське народне мистецтво, а також народна творчість майстрів Білорусі та Росії. У 70-80-х роках ХХ ст. став модним в оформленні одягу так званий фольклорний стиль. Попит мали бавовняні тканини, зокрема купонні, для яких на ТБК було розроблено багато цікавих рисунків. Художник О. Курдибаха створив тканину за мотивами писанок, О. Розвадовський використовував мотиви гуцульських кахель, Т. Реут вибудовував композицію тканини за мотивами лемківської вибійки в поперечні смуги, творчо переробляючи мотиви килимів за допомогою техніки. Митці сміливо експерементували. Високу оцінку одержали роботи О. Морчака, В. Безсонова та О. Онохіної. Тканини набули незвичайної барвистості й декоративності завдяки використанню активних порціонних барвників, які надавали кольорам яскравості та чистоти. Якщо на початку роботи ТБК узори виконували тільки на білому тлі, то поступово налагодили випуск тканин, де частіше використовували темне, насичених кольорів тло. Це надало тканинам певної святковості. Колористи розробляли по кілька варіантів колірного вирішення рисунків. Таке трактування авторського твору давало можливість збільшувати варіантність тканини і задовольняти широкий попит споживачів. Художники ТБК слідкували за змінами в радянській моді в оформленні тканин. Вони застосовували сюжетно-фігуративні композиції, вирішуючи їх графічно або площинно, дедалі частіше доповнюючи композицію іншими декоративними елементами – штрихами, графічною сіткою або різного розміру краплинками. Цікавим прикладом є тканини О. Розвадовського «Коні» та О. Онохіної «Гонки». Перша вирішена динамічно, графічно, контуром зображено силуети коней у русі. Дрібні цяточки квітів передають настрій квітучого простору степу. У другій тканині тему спорту символізують мотоциклісти, які подані в складних ракурсах, майже фотографічно, завдяки чому рисунок набуває певної ілюстративності. Усе-таки силуетне відтворення мотивів надає композиції помітної декоративності. Такий напрям ставав дедалі поширенішим і в тканинах, і в окремих видах одягу, особливо в асортименті для чоловіків. У цьому напрямі найкращими стали тканини, присвячені Олімпіаді-80 і темі космосу – як данина певним подіям.
Дитячий одяг у творчості художників ТБК
Найцікавішими були тканини для дитячого одягу (майже 50 % усього випуску). Враховувався різний вік дітей. Для менших частіше використовували мотиви казок, іграшок, звірят, героїв мультфільмів. Загалом для дітей використовували мотиви природи, казок та різних орнаментів. Рисунок виконували в простих і чітких формах, яскравих та чистих кольорах, композиції були здебільшого спрощені. У 1980 році були відзначені художньою радою Міністерства легкої промисловості тканини «Цирк» О. Морчака та «Пошта» О. Онохіної за поетичне вирішення. Крім сюжетних рисунків, широко використовували в оздобленні тканин дитячого асортименту мотиви рослинного й геометричного орнаменту, зарисовки квітів, фруктів, метеликів, пташок. Загалом творчість тернопільських художників-текстильників дедалі більше набувала популярності та визнання.
Такі творчі працівники працювали на цьому підприємстві. А що ви пригадуєте з історії ТБК?
