Робота прокуратури на Галичині і Тернопільщині за Австро-Угорської імперії

На сьогодні Україна це незалежна держава. А тому її державний апарат – кістяк держави повинен постійно осучаснюватись, перебудовуватись, оновлюватись. А тому повчальним для нас, українців, буде позитивний, і негативний історичний досвід європейських держав, у складі яких свого часу перебували українські землі, особливо з врахуванням того незаперечного факту, що ці держави суттєво випереджають сучасну Україну в процесах побудови громадянського правового суспільства. Прокуратура Австрійської імперії мала риси чіткого та налагодженого механізму. Німці, як не як. А тому розглянемо, як функціонувала прокуратура імперії на тернопільських землях. Як відбувався відбір, прийняття на посаду, звільнення з структур прокуратури, фінансова підтримка. Детальніше про це розповість видання ternopil.one.

Фото з сайту Вікіпедія

Про законодавство Австрійської імперії

Як зазначає дослідниця Кухарчук Х.І. Галичина стала частиною імперії в 1772 р. З цього часу на цих землях починають впроваджуватися місцеве самоврядування та започатковуються органи державної влади, як в Австрії. Що стосується Тернопільського округу, то він входив до складу Російської держави між 1809 і до 1814 р.

Взагалі становлення прокуратури на українських землях має давнє походження. Росіяни поширюють інформацію, що прокуратура в Україні почала існувати за Петра І, а отже з початку 18 ст. За іншою версією, прокуратура виникла з 1578 р., коли на одному з польських сеймів було створено Луцький трибунал. Його дія поширювалась на Київське, Волинське, Брацлавське воєводства.

Фото з сайту Вікіпедія

Судова система в імперії та тернопільському краї

Щоб розповісти про прокуратуру необхідно спочатку розповісти про судоустрій Австрійської імперії. Існували гродські суди, які віддали кримінальними справами, підкоморні – земельними, домініальні тільки для селян, шляхетські – для шляхти (з 1784 і до 1855 рр.). Це була перша інстанція. Апеляційний Львівський суд – друга, а Верховна палата юстиції – третя. Існували і гірничі, військові, фінансові, вексельні суди, а також національні, а саме єврейські та вірменські.

В середині ХІХ ст. були проведені реформи в кримінальному законодавстві, а тому запровадили інститут прокуратури у Галичині. Було створено 218 судових повітів і відповідно створювались посади прокурорів. Прокуратура була незалежною від суду, але підпорядковувалась йому. Судочинство здійснювалось українською, польською та німецькою мовами. Тут все залежало від мови населення, яке проживало в певному повіті. Але загалом потрібно було володіти німецькою, як основною мовою країни, але також знати польську та українську (її ще називали русинською).

Тернопіль

Хто міг стати прокурором в Галичині та на Тернопільщині

На початок ХХ ст. законодавство про прокуратуру в Австро-Угорщині були фактично відсутнє. Існувало Розпорядження Міністра юстиції від 3 серпня 1854 р. про внутрішній устрій та порядок діяльності прокуратури та ряд Інструкцій. Прокурором міг стати громадянин Австрійської держави, який жив чесним життям, був старанним, мав здібності до юридичної сфери. Прокурор повинен був мати вік в тридцять років (мінімальний вік). Повинен був здати іспити з теоретичних та практичних дисциплін. Особа, яка вступала на державну службу складала присягу, підписувала її. А практиканти та стажисти на посаду прокурора давали обітницю. Передбачалась і 3-річна практика. Призначення прокурора в окружних судах Тернополя чи інших міста Галичини відбувалося на конкурсній основі. А потім ця інформація публікувалася в ЗМІ. А отже, посада прокурора була максимально публічною.

Працівник повинен був жити поряд з роботою, повідомляти про свою адресу у випадку відпустки. Якщо хворів, то мав принести довідку від лікаря. Якщо не був на роботі більше 3 днів без поважної причини, то міг втратити всі службові привілеї. Почесні подарунки прокурор міг отримати лише з дозволу керівництва. Звання лише з дозволу цісаря.

Фото з дисертації Х. Кухарчук

Зарплата прокурора

Прокурори отримували значну зарплатню, яка зростала залежно від терміну служби та досягнень. Так, державні прокурори в 70-ті роки ХІХ ст. отримували 300 крон, а у Львові 600 крон, а їх заступники 200 або ж 100 крон. Робота в спеціалізованій фінансовій прокуратурі добре оплачувалась, а отже особа, яка працювала перший місяць отримувала 1000 крон, а вже через 1,5 років 1200 (мова про початок ХХ ст.).

Існували такі види дисциплінарної відповідальності: зауваження (письмове), штраф (не міг перевищувати 100 крон або ж суми місячної зарплати), догана, заборона підвищення по службі (тимчасова та довічна), зменшення суми зарплати, пониження в посаді та звільнення.

Прокуратура на Тернопільщині

Кількість населення в містах Галичини стрімко зростала, а тому виникла потреба у створенні органів прокуратури, крім повітових, також і колегіальних судах. Починаючи з 1850-х рр. на українських землях почалося створення органів прокуратури (щоправда на сайті Тернопільської обласної прокуратури вказана дата заснування грудень 1939 р.). А тому при всіх окружних судах, а їх було 7 почали вводити посади державних прокурорів та їх заступників, яких могло бути декілька. Ось так було створено органи прокуратури в містах Станіславові, Самборі, Тернополі, Золочеві, Жешуві Чернівцях, Золочеві.

Кандидати повинні були володіти різними мовами. Перевага надавалась тим кандидатам, які володіють мовою, якою спілкувались в місці роботи. Так, Станіслав Шафран, прокурор окружного суду в м. Бережани володів п’ятьма мовами – німецькою, польською, українською, французькою та італійською. Це дозволяло успішно здавати різноманітні іспити, але на відміну від сучасної України не давало переваг в отриманні більшої зарплати.

Якщо проглянути списки прокурорів Галичини, то стає видно, що більшість з них були поляками. Так, у Тернополі працювали на посаді заступника державного прокурора Адам Чарнецький, доктор Зігизмунд Хотобит, Золотанкі Йозеф, Зубрзицький Стах Роман, Броніслав Музика, Келар Францішек (працівник канцелярії). У Чорткові заступник державного прокурора Франціск Фридлевіц.

Чортків

Загалом українців серед прокурорів було мало. Переважно там працювали поляки. Так, серед представників окружних прокуратур рідко зустрічаються українські прізвища: Владіслав Гошокович, Ян Гоерц, Тадеуш Нерберт, Єржі Маєвські, Ізидор Роече – були поляками. А Станіслав Шафран з Бережан – єврей. І лише один працівник себе позиціонував як українець – Ігнатій Музика з Тернополя. Останній до речі займав посаду керівника прокуратури. Про це свідчить інформація, що окружні прокуратури Тернополя та Золочева були найменшими за чисельністю працівників: керівниками були Броніслав Музика та Ізідор Поче.

Крім, Тернополя існувала прокуратура й в Бережанах та Чорткові. Вони належали до Львівського апеляційного суду. Керував прокуратурою Бережан єврей за національністю Станіслав Шафран. Його заступники Алоїз Віржбіцькі та Маріан Вашевські – поляки, а Казимир Ягодзінські був на посаді підпрокурора.

Бережани

Чортків. Окружну прокуратуру очолював доктор права Антоній Закревські, а його заступниками були Тадеуш Рад, д. п. Богуслав Боярські, а також два підпрокурори – Адам Обмінські та Казимир Німентовські. Зрозуміло, що це були поляки. А отже, в Чорткові працювали виключно поляки.

Отже, ось така історія прокуратури Тернопільщини.

More from author

Російська окупація Тернопільщини: питання управління, боротьби з інакодумством, ставлення до релігії

Перша світова війна стала трагедією для мільйонів європейців, американців, африканців та населення Азії, Австралії, Океанії. Ця подія своїм «чорним крилом» торкнулася і мешканців Тернопільщини....

Лайфхаки з кухонними приборами

Власники пристроїв та девайсів для кухні не здогадуються, що можливості цих предметів не обмежені звичайними функціями або можуть використовуватись більш оптимально. Знання секретів збільшують...

Кооперація в Кременці за Російської імперії

Вивчаючи всю історію України, готуючись до ЗНО, читаючи та перечитуючи інформацію про визначні події в минулому нашого народу, героїв, які їх творили, ми легко...
.,.,.,.