Як німці грабували Тернопільщину в 1941-1944 рр.

Друга світова війна болісно відбилася на господарстві населення Тернопільщини. Радянські, німецькі і знову радянські війська грабували, нищили та руйнували господарство та житло мешканців міста Тернополя та області. Але також був період, коли німецькі війська намагалися цивілізовано налагодити співпрацю з місцевим населення. Зокрема, в сфері промисловості та торгівлі. Чи вдалося це їм. Детальніше розповість, як це було видання ternopil.one.

Фото з сайту НВ

Податкова система для підприємств і з зарплати

Як зазначає вітчизняний історик Ф. Полянський, після окупації території Тернопільщини Німеччина запровадила тут свою податкову систему. Перш за все вона торкнулася населення сіл, адже область була переважно сільськогосподарською. Детальніше про цю сторону політики німецьких фашистів тут. Також податки сплачувались з інших видів діяльності.

Зокрема, податкова система німецької влади торкалася сплати податків з обороту, прибутків, зарплати, благодійництва, спадщини. Податок на прибуток також сплачували робітники нечисленних тернопільських промислових підприємств, службовці державних, кооперативних установ. А також ремісники, лікарі, вчителі, представники мистецької галузі. Також, промислові підприємства, ремісничі установи, торговельні організації сплачували 15% від суми прибутку. А ще сплачували 3% від суми зарплати на рахунок організацій здоров’я.

Фото з сайту НВ

Податки на селі

Мешканці сіл також несли податковий тягар. Так, мешканці Збаражчини мали встановлену норму здачі пшениці – 8 центнерів з гектара! Також господарства селян мали сплачувати 3-4 тис. злотих податків. Особи чи підприємства, які не платили вчасно, могли отримати штрафи чи арешти. А загалом їх очікувало конфіскація майна. Податки збирали у примусовому порядку за допомогою поліції і жандармерії.

Крім, податків у вигляді грошей населення мало здавати натуральні податки у вигляді яєць, м’яса, молока, зерна. З кожної корови необхідно було здати 800 літрів молока на рік або 25 кг масла. Якщо господарство цього не робило, то отримувало штраф або ж арешт на 2 тижні. Всі ціни мали граничні значення. Це щоб не було спекуляції. За останню, до речі, жорстоко карали.

Заходи німецької адміністрації негативно відбилися на галузі. Площа посіву в 1942-1943 роках порівняно з 1941 роком скоротилася на 28%, а площа посіву цукрового буряка на 78%.

Господарство області отримало велику шкоду. Так, було вивезено до Німеччини понад 20 тис коней, 7 тис корів, 5 тис свиней, 5 тис овець і кіз, 15 тис шт. домашньої птиці. На цьому визволителі від комунізму не зупинилися і вивезли близько 400 тракторів, 50 комбайнів, 100 сівалок тощо.

Полтава. Фото з сайту НВ

«Добровільна здача речей» райху

Мешканці Тернопільщини також мали допомагати армії цінними речами. Так, в грудні 1941 р. почали збирати теплі речі. Взимку 1942 почали збирати велосипеди, лещетарське спорядження (альпіністське). Часто в населення відбирали сільськогосподарську сировину.

Харків. Фото з сайту НВ

Покарання тернополян

Крім, перелічених покарань за несплату податків гітлерівці розоряли господарства, брали заручників, забирали худобу та вбивали людей. Так, в селі Шпиколоси Кременецького району у 1943 р. німецька влада встановила високі вимоги, щодо здачі продуктів. Коли ж селяни не змогли цього виконати, то приїхав загін з 300 гітлерівців і вчинив погром. Німці били вікна, палили двори, забирали речі, вбивали людей, деяких живими кидали в вогонь. Деяких загнали в сарай і спалили. Загалом було спалено 240 селянських дворів і 22 чол. живими. Забрано в примусовому порядку 113 коней, 497 корови, 80 овець і 46 свиней.

Схожа ситуація була в селі с. Майданик Копичинецького району. Тут спалили 112 селянських дворів, майно їх розграбовано, а худобу забрано в Німеччину.

Вбивали не лише євреїв, а й українців та поляків Так, 3 грудня 1943 р. між Ягольницею і Чортковом німці розстріляли 12 цивільних людей, з них 10 українців і 2 поляків. 12 грудня розстріляно 10 цивільних людей, з них 6 українців і 4 поляків.

Ставлення німецької влади до промисловості

Промисловість Тернопільщини використовувалась для переробки сільськогосподарської продукції. Серед грошових одиниць цього періоду підтримувались німецькі марки, радянські карбованці та польські злоті. 1 листопада 1941р. були скасовані існуючі дотепер митний, валютний і поліцейський кордони між дистриктом “Галичина” і генеральною губернією. Ці зміни мали покращити економічне становище краю, але вивезення населення до Німеччини вдарило по становищу місцевих компаній та німецьких фірм, які тут працювали. Вони просили владу відстрочити можливість сплати податків.

Фото з сайту НВ

Німці до речі володіли великими гуртовими та промисловими підприємствами області. Серед великих власників-німців відомі такі як: Отто, Гайкль, Рекман, Брехвольд, Бюль, Куніт Альберт, Герман Вільдер тощо.

Нестача продуктів сільського господарства стримував розвиток промисловості. Так, нестачу цукрового буряка відчувала цукрова галузь. Загалом радянська влада нарахувала, що німці знищили тютюнову фабрику, м’ясокомбінат, меблеву фабрику, фабрику музичних інструментів, млин “Союзмука“. У Кременці спалено лісопильний, шкіряний, пивоварний, тютюновий заводи, зруйновано вугільну шахту та залізничну колію протяжністю 32 км. У Чортківському районі зруйновано 4 спиртзаводи, тютюновий фермзавод. У Підгаєцькому – знищено трикотажну фабрику і райпромкомбінат. У Гримайлівському – зруйновано 2 спиртових заводи, фабрику з виробництва кави і макаронну фабрику, Глібівський харчокомбінат, до складу якого входили спиртзавод і млин. Вивезено велику кількість промислового устаткування і машин.

Фото з сайту НВ

По області знищено 249 промислових приміщень, 139 житлових будинки, вивезено 120 парових машин і електродвигунів, 94 металорізальних верстати, 53 деревообробних верстати, 24 каменороздрібнювальних млинів, 45 швейних машин, 8 легкових машин, 69 вантажних машин, 235 возів, 58 вальців, тощо.

Торгівля за німецької окупації

Розвиток мала, як гуртова так і дрібно гуртова торгівля. Так, Тернопільська філія “Народної Торгівлі“, яка займалася постачанням міщан продуктами, порівняно з 1939 р. коли мала у своєму розпорядженню одну крамницю, то у грудні 1942 р. володіла вже 20 крамницями, гуртовнею солі та 3 базами тощо. Особливістю цього періоду стало те, що українська торгівля замінювала єврейську. Остання була паралізована німецькими вказівками.

Отже, господарювання німців на тернопільських землях характеризувалося експансивно-грабіжницькою політикою. Перш за все тут варто виокремити економічний грабунок та фізичне знищення населення. Перш за все знищувалось єврейське населення. В той же час німці не гребували розстрілами українського та польського. Німецька адміністрація як радянська бачила Україні лише економічну складову: вугілля, цукор, пшеницю. А все інше було не важливе. Ці землі все одно планувалось заселити німецькими колоністами. А тому податкова політика німецької влади була спрямована на використання сировинних, продовольчих і промислових ресурсів. В результаті цього населення Тернопільщини не могло забезпечити своє повноцінне існування. Найбільше постраждало від дій німців тернопільські селяни.

More from author

Як в результаті окупації Тернопільщини Червоною армією колишні селяни стали робітниками, медиками, вчителями

Після Другої світової війни радянська влада вклала мільйони карбованців в економіку краю, і тому господарство області почало активно розвивалося. У зв’язку з цим змінювалась...

Як відновлювалась і розбудовувалась Тернопільщина після Другої світової війни: цікаві сторінки історії краю

Спілкуючись із старшими людьми, часто доводиться чути, що «в радянський час було добре жити: робота була, житло давали, продукти харчування дешеві і якісні». Чи...

Шкільне питання в Тернопільській губернії за російської окупації в 1916-1917 рр.

Російська окупації Галичини та Тернопільщини в 1914-1917 рр. привернула увагу до питання мови, освіти та ставлення до населення окупованих територій. Детальніше про це розповість...
.,.,.,.