Як багато працювали, скільки заробляли та чи відпочивали тернополяни в 20-30 х. рр. ХХ ст.

Після завершення українських національних змагань 1917-1921 рр. територія Галичини та Волині була окупована поляками. Вони одразу ж розпочали процес інкорпорації цих земель до складу своєї новоствореної держави другої Речі Посполитої. Серед іншого відбувалась заміна австрійського трудового законодавства і створення нового, такого, щоб відповідав новим реаліям та давав можливість розвивати власну економіку. А тому детальніше розповість про умови роботи робітників та службовців на території Тернопільщини в 20-30-х рр. ХХ ст. видання ternopil.one.

Польська держава і нові території

Як розповідає дослідниця Маланій О.Я. після створення Другої Речі Посполитої до неї увійшли землі, які входили до різних держав. А тому розпочалось розроблення і впровадження власного законодавства, адже на цей час на території Польщі діяли австрійські, німецькі та російські норми права. Які закони діяли на певній території залежало від того, у складі яких держав світу перебували відповідні території до початку Першої світової війни. Нас цікавить територія Тернопільщини, яка входила до складу Австро-Угорщини, а тому трудові відносини тут регулювалися нормами австрійського законодавства.

17 березня 1921 р. була прийнята Конституція Другої Речі Посполитої, яка відповідно гарантували її нових громадянам численні трудові, соціальні та політичні права.

23 грудня 1920 р. було створено Тернопільське воєводство, а отже польська держава отримала змогу краще впливати на підкорені території.

Герб Тарнопольського воєводства

Тривалість робочого дня

В польському законодавстві тривалість робочого дня тернополян в сфері торгівлі регулювалося розпорядженням повітової влади для кожної місцевості окремо. Все залежало від розташування торговельного закладу. Зокрема, ця інформація підтверджується по сусідньому Станіславському воєводстві, де 17 липня 1925 р. повітова влада Станіслава звернулася до Інспекторату праці ІХ округу з проханням затвердити наступний графік роботи для магазинів Станіслава та Галича: з 9.00 години ранку до 19.00 вечора, а для магазинів всіх інших місцевостей Станіславського повіту з травня по вересень – з 11 години ранку до 21 вечора, а в інші місяці – з 9.00 години ранку до 19.00 вечора. Схожа ситуація була і на Тернопільщині.

Тривалість робочого часу в сільському господарстві, а мешканці Тернопільщини переважно й займались цією галуззю економіки, регулювався колективними трудовими договорами. Останні укладали працівниками та власниками на певній території і діяли певний час. Згідно колективного договору від 6 лютого 1933 р. який регулював умови праці сільськогосподарських робітників Тернопільського воєводств робочий день в літні місяці починався в 5.30 і тривав до 19.00 (в серпні) – 20.00 (в червні, липні), а взимку – з 7.00 і – до 15.00–16.30. Також там обумовлювалась тривалість обіду. Він мав становити 1,5-2 години.

Договір від 7 грудня 1929 р. визначав тривалість роботи для конюхів, пастухів, сторожів, доярок, ковалів, стельмахів Тарнопільського воєводств. Тут все залежало від пори року. Загалом взимку доводилось працювати менше, а це 6 год. 15 хв., а влітку, під час інтенсивних польових робіт, 11 годин 30 хвилин.

Селяни Бучача

Зарплата в сільському господарстві та ремісництві

Більша частина населення Тернопільщини була зайнята в сільському господарстві близько – 79,55 %, а тому розглянемо, як відбувалося правове регулювання оплати праці сільськогосподарських робітників. Зарплата платилась як у формі грошей, так і продуктами. Сільськогосподарські робітники-чоловіки отримували 120 злотих в рік, а іншу частину заробітку отримували натурою (найчастіше збіжжям). Менше отримували чоловіки від 18-21 року та жінки. Ї зарплата становила близько 100 злотих та оплату натурою. Працівники, які контролювали роботу робітників (сучасні менеджери) отримували 140-180 злотих. Наймит у поміщицькому господарстві отримував ще менше – приблизно 35 грошів.

Селянки в полі

Ремісники отримували різні суми заробітку. Все залежало від кваліфікації та стажу. Працівники з високим стажем могли заробляти 240 злотих на рік, 15 років стажу – 300 злотих. Некваліфіковані робітники – оплата тільки в натуральній формі. Робітники на лісопильнях в середньому заробляли 2 злотих в день.

Що можна було придбати за ці гроші запитаєте ви. Квартира коштувала 30 злотих, сніданок для сім’ї – 3 злотих, візит до лікаря – 5-6 злотих, лікування в шпиталі – 3-4 злотих. 1 кг цукру на той час коштував 1–1,60 злотих, а тому мешканці тернопільських сіл могли купувати не більше 2-х кг цукру на рік!

Ілюстративне фото

В другій половині 30-х років на території Тернопільщини зросла кількість робітників, які за тиждень заробляли менше 10 злотих. В 1936 р. у Тернопільському воєводстві таких було 39,1 %. У Варшавському і Краківському воєводствах таких було тільки 9,9 % і 12,6 % відповідно.

Крім грошей, працівники отримували натуральну оплату збіжжям. Її розмір залежав від місцевості. Так, в Чорткові, Копичинцях, Скалаті, Тернополі, Теребовлі, Заліщиках виплачували 3 центнери пшениці і 12 – жита. А вже в Борщові, Бережанах, Бучачі, Підгайцях, Збаражі, Зборові – 3 центнери пшениці і 11 – жита. Також вплив на розмір натуральної оплати мав вік. Чоловіки віком 18-21 років отримували на 2 кг збіжжя менше, тих кому було 21-24 роки. Найменше отримувала доярка. За доїння 8 корів на місяць вона заробляла 10 злотих.

Єврей тесля та його учень. Чортків

Інспекції праці на Тернопільщині

Держава намагалася захищати права робітників, а тому створила інспекції праці, які мали підтримувати робітників. Воєводське Бюро Фонду Праці в Тернополі складалося з адміністративного, фінансового відділів і відділу посередництва праці та допомоги населенню. Останній відділ займався реєстрацією безробітних (в 1928 р. на Тернопільщині роботу шукали 200 осіб, а в наступні роки їх вже стало 700), емігрантів і намагався їх працевлаштувати та залучав цих людей до державних будівельних робіт. Відділ допомоги населенню надав допомогу безробітним. Відповідно адмінвідділ організаційними справами, фінансовий – підрахунком грошей на всі ці витрати. У Тернопільському воєводстві було по 4 філії інспекції праці.

Селянин тернопільського Поділля

Відпочинок та відпустка

Польське законодавство також регулювало питання відпочинку. Колективний договір зобов’язав власників підприємств давати пастухам та дояркам вихідний кожного третього святкового дня (неділі і свята). У випадку неможливості знайти заміну – ці люди мали працювати навіть у свято. Але таке не могло повторятися більше 5 разів на рік. В святковий день робітник міг заробити 35 грошів за годину..

В лісовому господарстві Тернопільщини працівники могли отримати 12 днів оплачуваної відпустки. З 1933 р. робітники, які працювали на підприємствах, де було менше 4 робітників не мали права отримувати оплачувану відпустку. А в Тернопільському воєводстві таких підприємств було 4442.

Також в законодавстві існував поділ на робітників та службовців. Службовці – працівники розумової праці, могли мати краще становище в плані зарплати та відпусток. Якщо вони не отримували відпустку, то це компенсуватися їм грошима. Так, в 1937 р. працівнику Тернопільського відділення еміграційного синдикату Гасловському Едварду виплатили 49 злотих 25 грошів за невикористані дні відпустки.

Отже, політика Польщі щодо працівників була жорсткою та не завжди справедливою.

More from author

Шкільне питання в Тернопільській губернії за російської окупації в 1916-1917 рр.

Російська окупації Галичини та Тернопільщини в 1914-1917 рр. привернула увагу до питання мови, освіти та ставлення до населення окупованих територій. Детальніше про це розповість...

Російська окупація Тернопільщини: питання управління, боротьби з інакодумством, ставлення до релігії

Перша світова війна стала трагедією для мільйонів європейців, американців, африканців та населення Азії, Австралії, Океанії. Ця подія своїм «чорним крилом» торкнулася і мешканців Тернопільщини....

Лайфхаки з кухонними приборами

Власники пристроїв та девайсів для кухні не здогадуються, що можливості цих предметів не обмежені звичайними функціями або можуть використовуватись більш оптимально. Знання секретів збільшують...
.,.,.,.