Російська окупація Тернопільщини: питання управління, боротьби з інакодумством, ставлення до релігії

Перша світова війна стала трагедією для мільйонів європейців, американців, африканців та населення Азії, Австралії, Океанії. Ця подія своїм «чорним крилом» торкнулася і мешканців Тернопільщини. Навіть не просто торкнулася, а активно пройшла через її терени. Адже вже в серпні 1914 р. російська армія увійшла в Тернопіль, і після цього Тернопільщина протягом 3-х років перебувала в російській окупації. Детальніше розповість про перебування росіян на теренах краю видання ternopil.one.

Початок війни

Як зазначає дослідник Володимир Любченко, велика війна відчувалась в Європі протягом багатьох років. Держави Європи готувались до неї заздалегідь: збільшували армію, будували шляхи сполучення, вкладались в нову техніку. Але початок війни здивував всіх, адже її спричинило вбивство сербом Гаврилом Принципом австро-угорського спадкоємця ерцгерцога Франца Фердинанда. Далі почались звинувачення, погрози, ультиматуми і вже на початку 1 серпня повномасштабна війна в Європі стала реальністю.

Тернопіль та війна

Австрійська влада, побоюючись наступу росіян, розпочала евакуацію тернополян. А ще австріці з 6 серпня розпочинають формування підрозділу Українських Січових стрільців. Для цього по містах Галичини було організовано центри для вербування добровольців в УСС. Набрали їх 28 тисяч, але озброїли лише 2,5 тис. осіб.

І хоча австрійці розповідали, що зможуть втримати росіян, але 22 серпня в Тернополі, після 3-х тижнів війни, стало чутно гарматні постріли. Місто почали обстрілювати. Перші снаряди падали біля залізниці та парафіяльного костелу. Австрійська армія відступила на іншу сторону річки Серет, а далі аж до Стрия.

Росіяни увійшли в місто 23 серпня. Протягом серпня-вересня Тернопіль стає губернським та повітовим містом. З самого початку політика влади була спрямована на закриття шкіл, бібліотек, музеїв та гімназій. В деяких навчальних закладах, як в сучасній ЗОШ №4, було облаштовано військові госпіталі. Почались депортації українців. Обмежувалось вживання мови та переслідувалась греко-католицька церква. В Тернополі було відкрито курси російської мови.

Так тривало до травня 1915 р. В той час німецька армія, союзник Австро-Угорщини, розпочала наступ і відкинула росіян з території Галичини. Але не з Тернополя. Останній залишився під контролем росіян. Останнім вдалося відвоювати Галичину в 1916 р. в результаті, так званого, Брусиловського прориву. З цього часу вони починають формування нових органів влади на новозавойованій території. В значній мірі це торкнулося й Тернополя, який був в окупації 3 роки.

генерал-ад’ютантом О.О. Брусилов. Фото з Вікіпедії

Росіяни та плани по управлінню тернопільським краєм

Ще на початку наступу російське командування висловлювало сподівання на швидке захоплення Галичини та Буковини. «Русский народный совет Прикарпатской Руси» (РНСПР) після урочистого молебню, що відбувся у Ростові-на-Дону 28 травня 1916 р., висловив надію на швидку перемогу та приєднання “Прикарпатської Русі” (так вони називали Галичину) до Російської імперії. Оптимізм РНСПР поділяв і Микола ІІ, який 29 травня 1916 р., відповідаючи на привітання, телеграфував у Ростов-на-Дону: «Сподіваюся, що недовго залишилося чекати багатостраждальній Галичині остаточного звільнення від іноземного ярма та здійснення її надій возз’єднанням з великою Росією» (текст перекладено з російської, адже Микола ІІ не знав української).

Принципи діяльності нової російської окупаційної влади в Галичині та Буковині були чітко сформульовані 6 червня 1916 р. головнокомандуючим арміями Південно-Західного фронту генерал-ад’ютантом О.О. Брусиловим, який зазначав, що «у діяльності військового управління не може бути місця будь-якій іншій політиці, крім єдиної мети – підтримання повного спокою в краї та забезпечення арміям повної свободи дій».

Також влада продовжила рух до заміни української мови на російську. А тому було визначено, що «мовою зносин російських урядових установ із місцевими установами та жителями визнається російська, але військовому генерал-губернатору надається дозволяти у цих зносинах, одночасно з російською, користуватися і місцевими слов’янськими мовами. Фактично українською дозволялось користуватись, але під назвою «малорусского языка», «местного наречия русского языка» тощо.

генерал-ад’ютант Ф.Ф. Трепов. Фото з Вікіпедії

Генерал-губернатор Ф.Ф.Трепов та початок роботи

Офіційно член Державної ради генерал-ад’ютант Ф.Ф. Трепов очолив нову губернію, яка включала області Австро-Угорщини, зайняті по праву війни, 4 жовтня 1916 р. Але ще 9 липня 1916 р. з Ставки верховного головнокомандуючого було надіслано у Бердичів генерал-ад’ютанту Ф.Ф. Трепову 10 примірників віддрукованого «Положения об управлении областями Австро-Венгрии, занятыми по праву войны». А 11 липня додаткова кількість у 50 примірників була надіслана за місцем призначення генерал-ад’ютанта Ф.Ф. Трепова у Тернопіль.

Представником протопресвітера в Генерал-губернаторстві було призначено протоієрея Федора Титова – настоятеля Києво-Андріївської церкви, ординарного професора Київської духовної академії, доктора церковної історії, який вже 8 серпня прибув у Тернопіль.

Тернопіль – центр управління губернією

Управління Воєнного генерал-губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни, від липня 1916 р. до кінця першої декади жовтня того ж року перебувало у Тернополі (11-м жовтня датується останній тернопільський наказ воєнного генерал-губернатора), після чого було передислоковане до Чернівців.

Помітну роль у виробленні політики щодо окупованих територій відігравав чиновник Міністерства закордонних справ для ведення дипломатичного листування В.В. Олфер’єв. 6 вересня 1916 р. він прибув у Тернопіль і, по ознайомленні із ситуацією, підготував для МЗС «Общий обзор положения в Галиции и Буковине с точки зрения организации гражданского управления». Чи не найголовнішим завданням цивільного управління В. В. Олфер’єв вважав організацію економічної допомоги населенню, що сильно постраждало від війни. Відзначивши майже повну відсутність робочих рук і коней, а також те, що багато жінок зайняті на земляних оборонних роботах та на прокладанні доріг, він поклав сподівання на особливий центральний Благодійний комітет при генерал-губернаторові, який разом із його відділеннями у повітах незабаром мав бути створений.

Також він звернув увагу на церковну сферу. Тут було сказано, «що у Галичині нині збираються відомості про склад уніатських священиків по місцях і пустуючі парафії. У деяких місцях вже є російські священики. В той же час влада уникатиме у відносинах з уніатами всього того, що може загострити тут релігійне питання».

Тернопіль, Заруддя

Рішення тернопільського губернатора та генерал-губернатора Трепова

Губернатор у своїх рішеннях керувався постановами, які друкувалися російською та польською мовами. В постанові тернопільського губернатора було сказано про обмін австрійських, німецьких і російських грошей таке: щоб обмінювати ці гроші необхідно дотримуватись мінімального курсу – один рубль мав відповідати при розрахунку на банкноти щонайменше 4 коронам та 3 1/3 маркам, при розрахунку ж на срібну монету – 6,66 коронам та 5,88 маркам.

Також 23 жовтня губернатор заборонив продавати на території краю спирт, вино, горілчані вироби та інші міцні напої, а також пиво. Заборонялося продавати з книгарень та кіосків, а також видавати для читання з бібліотек книги «руською мовою та малоросійською говіркою», якщо їх було видано за межами Російської імперії. Всі такі книги мали бути складені в окремому місці, вказаному місцевою владою. Також заборонялися концерти, кінопокази й громадські лекції без попереднього дозволу місцевої поліцейської влади та постановка драматичних п’єс, недозволених російською цензурою .

Обов’язковою постановою генерал-губернатора від 22 грудня 1916 р. на території генерал-губернаторства заборонялося зберігати та приховувати товари й продукти на складах, в магазинах, крамницях та інших торгово-промислових закладах, а також в квартирах, льохах та підвалах у розмірах, що перевищували потреби особистого споживання. Власникам надлишкових та прихованих товарів й продуктів давалися 14 днів для добровільного надання відповідної інформації місцевій владі, в іншому разі товари підлягали конфіскації, а їхні власники – в адміністративному порядку арешту та штрафу.

Влада також регламентувала час роботи торгівельних закладів у містах генерал-губернаторства. Так м’ясні крамниці у будні дні мали бути відчинені від 7-ої ранку до 8-ої вечора; кав’ярні, ресторани, кондитерські та молочарні – щоденно, від 7-ої ранку до 12-ої ночі; гастрономічні, галантерейні та мануфактурні крамниці й магазини – від 7-ої ранку до 9-ої вечора, за винятком двогодинної перерви на обід, з 1-ої до 3-ої години дня.

Отже, російська влада, захопивши Тернопіль й частину території Галицького краю, одразу прийняла рішучі міри по закріпленню успіху окупації. А тому було створено органи влади і вони виконували свою роль на різних напрямках діяльності.

More from author

«Гра в шахи» кріпаками та лавра: подорож Шевченка на Тернопільщину

Цієї осені минає 178 років з часу подорожі Тараса Шевченка на Тернопільщину, пише сайт ternopil.one. А все почалося з розпорядження київського, подільського і волинського генерал-губернатора...

Чому породисті коти частіше хворіють

Іноді кіт просто розгублюється, заходить до вас у будинок через вікно і... Залишається назавжди. А іноді ви довго плануєте, з яким муркотливим котиком хочете...

Як вибрати чоловічий спортивний костюм в Тернополі: практичні поради

Спортивний костюм є непевно невід’ємним елементом гардеробу кожного чоловіка. В ньому можна займатися спортом, бігати у парку, або ж носити кожного дня. Виробники пропонують...
.,.,.,.,.