Спортивні товариства та клуби Тернопільщини

Починаючи з XIX століття на Тернопільщині розпочали активно діяти спортивні угрупування. У різні періоди існували різні товариства та клуби, які сильно вплинули на сучасний спорт в регіоні. Далі на ternopil.one.

Польське товариство “Сокул”

У 1885 році, коли Тернопілля перебувало у складі Речі Посполитої, у містах розпочало свою діяльність польське товариство “Сокул”. Воно функціонувало у Тернополі, Кракові, Перемишлі та Львові. Будинок угрупування збудували у Тернополі лише в 1890 році. “Сокул”- це польське гімнастичне товариство, взірцем для якого слугувало чеський “Сокіл”. Окрім патріотичного виховання, організація слугувала в пропагандистських цілях. Шовінізм був ключовим у діяльності цього товариства, він вбачав переваги одного народу над іншим.

Засновник товариства Ян Добжанський

Українська організація “Сокіл”

Ще одним спортивним угрупуванням, яке діяло на теренах Тернополя, була українська сокільська організація. Це багатогранне товариство, основними напрямами діяльності якого стали: їзда верхи та на велосипедах, плавання, стріляння по цілях, фехтування тощо. Його заснували у Тернополі в 1904 році. Першим очільником був український галицький діяч, адвокат, посол австрійського парламенту та  Галицького сейму Сидір Голубович. Ісидор був уродженцем села Товстеньке, що на Чортківщині. За своє життя брав активну участь у роботі політичних та культурних організацій рідного краю, а також був державним секретарем судівництва ЗУНР. Його наступниками стали Володимир Вітошинський та Ілярій Брикович. Ілярій Брикович- ще одна відома історична постать Тернопільщини. Він був чільним урядником ЗУНР в Тернопільському повіті, головою “Рідної школи”, кооператива “Будучність” і фабрики “Калина”. 

У 1910 році пройшли показові гімнастичні виступи та спортивні змагання із волейболу, футболу серед учасників “Соколу”. Участь в змаганнях взяло понад 160 спортсменів з різних куточків повіту. У той час відбувся один із масових здвигів у Тернополі. Такі “злети” серед сокільників відбувалися й за кордоном. У 1912 році в одному із них, у Чехії, взяв участь тернополянин Т. Остап’юк. Перед початком Першої  Світової війни, учасники товариства “Сокіл” встановили спортивний майданчик, футбольне поле, тенісний корт і льодову ковзанку в Тернополі на вулиці Коперника. Проте через війну, були змушені припинити свою діяльність в місті, адже багато її членів пішли захищати Батьківщину. 

Сокіл

Після тривалого застою в культурному житті міста, у 1920 році свою діяльність відновила філія “Сокіл-батько”. У 1932 році, учасники товариства брали активну участь в заході з нагоди 50-річчя гімназії “Рідної школи”, а у  1934 році, відзначали 50-річчя культурного товариства “Просвіта”. Проте, існувати довго їй не судилося,роботу гальмувала війна, а потім польська влада. У 1939 році у “Соколі” нараховувалося 214 учасників, серед яких значну частину становили міщани, службовці та робітники. У колишньому будинку Міщанського братства, на місці, де зараз знаходиться Тернопільська обласна філармонія, взимку для сокільників колись влаштовували руханки двічі на рік. Там учасники могли показати свою майстерність. Влітку це дійство відбувалося на фестинах. 

В воєводстві, “Сокіл” та “Січ” були створені у селі Купчинці, завдяки громадському діячу Павлу Думці та К. Жмурі. У 1910 році це ж товариство розпочало свою діяльність в Бережанах, очільником якої став український письменник та діяч Андрій Чайковський. 

Футбольні клуби Тернополя

Одночасно із “Соколом-батьком” в Тернополі діяло ще кілька спортивних клубів та товариств, серед них: “Карпатський лещетарський клуб”,“Каменярі”, “Поділля”. В регіоні працювали “Хортиця” у Підгайцях, “Буревій” у Бучачі, “Степ” у Монастирську тощо.

“Поділля” у 1937 році

“Поділля” було засновано у 1909 році при гімназії в Тернополі, до цього існував як кружок гри у “копаний м’яч”. Його створення тісно пов’язане з постаттю Семена Сидоряка, який був його співзасновником. До 1914 року, при тернопільській гімназії було засновано 5 команд, провідною з яких була “Поділля-1”. У 1918 року команда  відновила свою діяльність та брала участь в місцевих матчах. Визначним вважається 1938 рік, адже “Поділлю-1” вдалося зіграти 24 матчі, дохід з яких становив близько 84393 злотих. Цікавим є те, що тернопільський клуб разом із іншими, входили до Українського спортового союзу, проте грали тільки з українцями. “Поділля” уникало зустрічей із польскими командами.  У товаристві діяв не тільки футбол, а ще 16 видів спорту, серед яких був волейбол, велоспорт, бокс, легка атлетика, лижі, шахи тощо. 

Польські “Креси”

Ще одне угруповання, яке діяло в Тернополі – “Креси”. Це польський спортивний клуб, що діяв у період з 1907 по 1939 та з 1941 до 1944 років. Заснували його під керівництвом А. Мединського, як таємну організацію. Офіційно зареєстрували тільки в 1909 році. При ньому діяли тенісні, легкоатлетичні та інші секції. Польська влада намагалася усіляко підтримувати “Кресів”, адже їх діяльність сприяла пропаганді інтересів держави. Під час панування Радянської влади, у 1939 році діяльність клубу була заборонена, проте через 2 роки її відновили. Остаточно ліквідували його лише в 1944 році. 

“Легіон”- ще один польський спортивний клуб, який був заснований у Тернополі в 20-х роках ХХ століття. Спочатку угрупування мало іншу назву “Зарудянка”, проте згодом його перейменували. При нього працювали секції з футболу, велоспорту та легкої атлетики. “Легіон” вважають найчисельнішим клубом в місті, адже тут нараховувалося близьком 320 учасників. Окрім польських та українських, в Тернополі працювали єврейські спортивні клуби. Відомо лише про 2-х: “Єгунда” і “ŻRKS”. “Єгунда” діяв у місті в період з 1910 по 1939 роки. При ньому працювали спортивні секції з футболу, хокею та велоспорту. Був ліквідований радянською владою. 

Футбольний клуб “Єгунда”

“ŻRKS” був галицько-подільським етнічним спортивним клубом з футболу в місті. Разом із тернопільськими “Поділлям” та “Кресами” брав участь у розіграші першості в Польщі. Його віднесли до одного із найкращих футбольних клубів воєводства в 1934 році.

Спортивні клуби на Тернопільщині в часи СРСР

У часи Радянської влади, на Тернопільщині діяли спортивні товариства “Спартак”; “Авангард”, “Динамо”, сільськими були “Колгоспники”, та значна частина профспілкових: “Водник”, “Спартак”, “Трудові резерви” тощо. З них лише “Спартак” мав 34 осередники в регіоні. За цими установами вівся постійний нагляд профспілок і відповідальних відомств. Змагання серед товариств відбувалося на обласному, районному та артільному рівнях. 

У 60-70-х роках, члени “Динамо” з Тернополя брали участь в змаганнях по 17 видах спортивної боротьби. Сільське товариство “Колгоспник” діяло у Борщівському, Бучацькому, Чортківському, Збаразькому та Зборівському районах. Згодом його перейменували на СТ “Колос”. Наприкінці 80-х років XX століття в регіоні було розвинене карате. Це сприяло створенню спортивних клубів, зокрема в Кременці функціонували “Воля”, “Сакура”, “Спартак” тощо.

Спортивні організації в регіоні у 2000-х роках

У 2007 році на Тернопільщині працювали спортивні товариства СТ “Динамо”, “Україна”, “Спартак” та “Колос”. На той час функціонували 22 стадіони, близько 1025 спортивних майданчиків, 423 футбольних поля, 10 басейнів, 3 лижні бази тощо. До спорту було залучено  більш ніж 100 тисяч громадян. У вищих навчальний закладах Тернополі працювало 5 кафедр фізичного виховання, окрім цього спортивний ліцей при Тернопільському педагогічному університеті. У 2007 році в спортивних школах Тернопільщини займалося понад 15 тисяч дітей. Найкращими спортивними командами того часу стали “Колос” у Бучачі, “Кристал” у Чорткові, “Нива”, “Авангард”, “Унітех” у Тернополі тощо. 

Стадіон ім.Р. Шухевича в Тернополі

More from author

Шуруповерт на 18 вольт – універсальний помічник для дому

Сьогодні створюється велика кількість техніки, яка полегшує та прискорює як роботу по дому, так і професійне виробництво. Один із таких помічників — шуруповерт. Інструмент...

«Гра в шахи» кріпаками та лавра: подорож Шевченка на Тернопільщину

Цієї осені минає 178 років з часу подорожі Тараса Шевченка на Тернопільщину, пише сайт ternopil.one. А все почалося з розпорядження київського, подільського і волинського генерал-губернатора...

Чому породисті коти частіше хворіють

Іноді кіт просто розгублюється, заходить до вас у будинок через вікно і... Залишається назавжди. А іноді ви довго плануєте, з яким муркотливим котиком хочете...
.,.,.,.,.