Піца одна з найпопулярніших страв у світі, її готують майже в усіх країнах, у деяких застосовують певні варіації, додаючи традиційні місцеві продукти до начинки: у Коста-Риці кокос, у Японії вугрів, у Індії баранячий фарш, імбир. У нас дотримують класичних італійських рецептів, де присутні томатний соус, салямі, шинка, гриби, зелень та італійські сири. Переконатися в цьому дозволить доставка піци у Львові.
Як зробити італійську піцу вдома
Яких зусиль ви б не докладали, а приготувати справжню італійську страву вдома у вас не вийде. В інтернеті є безліч рецептів, які обіцяють той самий оригінальний смак та вигляд, але, зазвичай, виходить не так. Справа не в тому, що не смачно, але просто зовсім не те. Чому ж не вдається відтворити рецепт самостійно? Вся справа в тісті. Саме воно робить піцу піцою. Готувати його треба за оригінальним рецептом з правильного борошна, а випікати не в звичайній духовці, а в спеціальній печі.
Тепер про всі нюанси по порядку:
- борошно повинно бути з твердих сортів пшениці, вміст білка в якому майже 15%
- тісто – дріжджове, використовують натуральну закваску
- після замішування тісто довго відпочиває: 10 годин за два підходи
- форму тісту надають руками, розпластуючи та розтягуючи його. Професійний піцайоло – кухар, який спеціалізуються на виготовленні цієї страви – може розкручувати тісто в повітрі, підкидати його, нальоту формуючи тонкий корж. Це так само видовищно, як дії бармена, який жонглює шейкером, змішуючи коктейль
- випікається вона в спеціальній печі на дровах, в оригіналі – помпейській, яка має вигляд напівсфери. Температура в ній досягає 400 градусів (у звичайній духовій шафі близько 270). За такої температури приготування триває 1,5 хвилини.
Такі умови приготування справжньої піци, вони забезпечують необхідний смак. Ось чому із звичайного борошна, дріжджів в домашній плиті приготувати її не вдається.
Хто придумав піцу
Цю страву готують протягом століть, і, як завжди у випадку давніх, популярних речей, точне походження невідоме, а на роль винахідників є чимало претендентів. Лідер громадської думки – Італія, та греки не зважають і вперто наполягають, що саме їх країна подарувала її світові. Насправді інші народи також можуть приписати рецепт собі, бо корж із пшеничного борошна з різними інгредієнтами у давнину їли різні народи, про деяких збереглися достеменні письмові згадки:
- перські солдати у походах Дарія Великого пекли на щитах хліб із сиром та фініками
- в 19 ст до н.е в тексті “Енеїди” Енея пригощають круглими хлібними коржами з вареними овочами
- а в Стародавній Греції готували плоский хліб “плакус” з сиром, зеленню, цибулею.
Тож, здається, щось схоже на сучасну піцу їли повсюди. А все тому, що це була найпростіша та найдешевша їжа, і харчувалася так біднота. А так як незаможних було дуже багато, то й страва була популярна.
Але згодом все змінилося, і вона стала достойною смаків королівських осіб. Так, походження однієї з найпопулярніших в світі Маргарити пов’язують з Маргаритою Савойською, для якої неаполітанський піцайоло Раффаеле Еспозіто зготував страву в національних кольорах Італії. І їй це засмакувало. Кажуть, що піца також була улюбленою стравою Бурбонів.
Страва, якою ми її знаємо тепер, походить з Неаполя та була виключно місцевою до початку 1900 років. Пізніше її почали готувати в сусідніх регіонах. Лише по завершенню Другої світової війни вона потрапила на північ Італії та в інші країни разом із мігрантами з півдня.
