Як тернополянину бути корисним в умовах війни

Війна… Страшне слово, що несе смерть, руйнування, біль, втрату домівки, голод, холод і загалом повну зміну життя. 24 лютого РФ розпочала війну з Україною. Велика війна прийшла в Україну і заповнила життя українців на повну. І хоча тут, в Тернополі, вона відчувається лише за повітряними тривогами (на початку їх чули лише в центрі), відсутністю деяких продуктів чи медикаментів в магазинах, аптеках, приїздом біженців з інших міст (коли вони з’являються біля вокзалу, то одразу біжать в аптеки по Богдана Хмельницького по ліки для дітей), світломаскувальними заходами після 21.00, блокпостами в центрі міста (зокрема біля військкомату) та на околицях, патрулями, людьми у військовій формі на вулицях нашого міста, але цей тягар існує. І саме він заважає нам мислити і рухатися вперед, бути корисним державі, місту, нашим оборонцям. А тому наведемо декілька порад, яку користь може принести кожен тернополянин в умовах війни. Детальніше про це розповість видання ternopil.one.

Як розповідає психотерапевт Лариса Дідковська в умовах війни кожен може бути корисним. Адже війна – це не конкурс на кращий героїзм. Героями є всі, хто тут.

Користь у кожному

В період війни всіх людей можна поділити на 2 категорії. Ті, що перебувають на фронті, та ті, що знаходяться в тилу. Перших менше, а других суттєво більше. На фронті та в тилу слід себе вести кардинально по різному. Фронт – це активність, небезпека, рух, стрес, а тил – це передусім планомірність, буденність, спокій, рутина і формування резерву для фронту. Не може існувати сильний фронт без надійного тилу.

Під час війни не обов’язково слід бути попереду, бути активним чи всім доводити власну корисність. Або більше. Порівнювати себе з кимось, змагатися, порівнювати свої дії з кимось.

Війна – це дія рефлексу, що треба щось робити. Але перед тим, як почати це робити слід визначити чи це потрібно в тому місці (вода, продукти, одяг, ліки). Координуйте свої дії з Волонтерами. Зокрема, в Тернополі є телеграм чат для волонтерів “#слава_Україні (Тернопіль)”, також можна звернутися з питаннями в Молодіжний Центр Тернополя, що по вулиці Йосипа Сліпого, 3, благодійному фонді «Карітас», Волонтерському Центрі в Галицькому ринку (Аляска), в магазині «Горгани» чи ресторації «Мамонт».

Резерв, і як допомагати

Також слід зупинитись і перестати думати чому я не на фронті, не в теробороні, не в патрулі, адже здається, що всі вже там. Такі речі множать синдром провини, а це підриває моральний дух. Нема сенсу задіювати всіх одразу й одночасно.

Далі є така річ, як резерв. Тобто зараз на фронті, ті, хто може зробити для оборони країни найбільше, найкраще. Саме вони та стіна, що зупинить ворога. А ми, всі хто в тилу, може робити інше. Зокрема, волонтерити, розвантажувати фури, шити одяг, плести сітки (Історичний факультет, ЗОШ №29, Центр Довженка), ліпити вареники, набирати мішки з піском, доглядати переселенців, збирати речі, продукти, амуніцію, валити ворожі сайти, телеграм канали, ФБ та Твіттер аканти, писати відгуки в Гуглі, соцмережах, підтримувати захисників і ще просто чекати своєї черги. Так має бути! Чим більше незадіяних людей зараз – тим сильніший резерв!⠀

Також для того, щоб ми перемогли необхідно сплачувати податки, платити за комунальні послуги, купувати продукти харчування, послуги, а головне працювати і заробляти гроші. Бо без цього економіка зупиниться, а отже армія не зможе купувати зброю, пальне, ліки, платити зарплату і багато іншого. А тому варто знайти своє місце під час війни.

More from author

Як тернопільський батальйон “Кухонне військо” допомагає бійцям ЗСУ?

У 2022 році волонтери роблять значний вклад задля перемоги України над рашистами. Велика кількість людей ризикуючи власним життям, доправляє гуманітарну допомогу в гарячі точки,...

Історія створення Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка

Єдиний педагогічний університет Тернополя бере свій початок з 17 століття у Кременці. Виник на базі Кременецького ліцею, навчальний заклад з 1969 року надав освіту...

Жіночі навчальні заклади Тернополя

На західноукраїнських землях, які входили до складу Австро-Угорської імперії, жінки отримали право здобувати освіту лише у 1860-х роках, коли було запроваджено закон про загальну...