Історія Микулинецького пива на Тернопільщині

Микулинецьке пиво має давню та цікаву історію. За переказами перша броварня з’явилася на Тернопільщині ще в 15 столітті. З того часу пиво стало одним з улюблених напоїв місцевих жителів. Повідомляє «ternopil.one».

Історія пивоваріння на теренах Тернопільщини

Після отримання Магдебурзького права у квітні 1540 року Тернопіль почав стрімко розвиватися. Місто стало центром торгівлі, основними напрямками якої був продаж шкіри, прядива, олії та воску.

Славилися далеко за межами міста і тернопільські пивовари. За архівними документами одна з найстаріших пивоварень знаходилася в районі Старого замку. Вона перебувала у володінні дідича – саме так називали власника Тернополя.

Неподалік працювала також солодовня, яка розміщувалася біля церкви Різдва Христового. Загалом на той час в Тернополі працювали п’ять пивоварень, більшість з яких належала жидам: Берка, Новіцького, жидів Мосі та Федори Дівички, Полянчина та жида Лейби і Нестайчишина.

Міщанам дозволялося варити пиво для власних потреб, однак лише в пивоварні, що належала дідичу. При цьому потрібно було оплатити гроші. Інші пивоварні не допускали тернополян до виготовлення пива у своїх закладах.

Зазвичай пивоварні були досить маленькими й обслуговували одну або дві тернопільських корчми. Найбільш популярними були тернівка, малинівка, вишняк та інші місцеві напої. Тернопільське пиво високо цінувалося та не поступалося за рівнем якості відомим європейським маркам.

Новий етап розвитку пивоваріння

В 19 столітті на території Галичини почали з’являтися великі пивоварні, які працювали за допомогою парових машин. Першою великою пивоварнею в ті часи вважалася «Провалиха». Вона розташовувалася в селищі Біла неподалік Тернополя.

Власником «Провалихи» був Самсон Гольденберг. Дуже швидко пивоварня стала улюбленим місцем відпочинку тернополян. Пиво тут продавали за значно нижчою ціною. Щоправда, подекуди компанії любителів пива доводилося розганяти місцевій поліції.

Пиво від «Провалихи» подавали чи не в кожному ресторані та кнайпі Тернополя. Головна кнайпа від пивоварні знаходилася на вулиці Руській. Хоча, часто виникали проблеми з дозволом на право торгівлі спиртними напоями. Видавати дозволи на торгівлю мав право лише міський магістрат. Власникам «Провалихи» заборонили продавати напої безпосередньо з пивоварні, адже вони порушували права міської громади.

Варто додати, що на початку 1900-х років на тернопільській пивоварні переважно варили темне, марцеве пиво та лежак. При цьому частина продукція навіть експортувалася закордон.

Поява Микулинецького пива

Вперше Микулинецьке пиво згадується в архівних документах 1457 року. Як переповідає давня легенда в той час німецький герцог Тієран та король Польщі Ольбріхт відправилися в похід до молдавської держави.

По дорозі вони вирішили зробити перепочинок: польський король зупинився у містечку Теребовля, а німецький герцог в Микулинцях, де його пригостили надзвичайно смачним місцевим пивом. Пробу напою він надіслав гінцем королю Польщі. Тому, й 1457 рік вважається роком заснування Микулинецького пива.

Місце для виробництва пива було вибране невипадково. Жителі Микулинців добре знали, що в містечку є цілющі природні джерела з кришталево чистою водою, яка є чудовим інгредієнтом смачного пива.

Наступна згадка про Микулинецьке пиво датується 1698 роком, напій згадується в одному з австрійських архівів. З 16 століття містечко разом з усіма землями та будівлями, що знаходились на них перейшло у власність польських магнатів Синявських, Любомирських та Зборовських.

З 17 століття в Микулинцях з’явилися цехи. До кожного цеху входили ремісники одного фаху. На жаль, в 1675 році на місто напало монголо-татарське військо і фактично повністю зруйнувало Микулинці. Це негативно позначилося на економічному розвитку міста. З 18 століття Микулинці знову змінили власника – ним стала польська магнатка Людвіга Потоцька.

В містечку була своя процедура приймання в майстри. Для того, щоб отримати підвищення підмайстер повинен був заплатити два десятки злотих, окрім цього надати декілька фунтів воску, чотири кварти горілки та бочку пиво. Це ще зараз засвідчує той факт, що пиво було цінним напоєм на Тернопільщині.

Микулинецька броварня у 18-19 столітті

Микулинецьке пиво згадується і в «Словнику географічному», який випустили у Варшаві в 1885 році. Серед усіх ремісників зазначається і власник пивоварні у Микулинцях. Ним був граф Мечислав Рей.

В 19 столітті Микулинецьке пиво обов’язково подавали на кожному столі під час обідів, вечері чи пишних прийомів. Родина графів Реїв володіла броварнею досить тривалий час – до середини 20 століття. На Микулинецькій пивоварні переважно виготовляли пляшкове та бочкове пиво найвищих сортів.

В 1925 році завод отримав власників, на той час у виробництві пива були залучені 15 робітників. Однак, трапилося нещастя – у Микулинецькій фортеці виникла велика пожежа, що зачепила й броварню. Зокрема, виробництво було повністю знищено, вогонь пошкодив і декілька тонн ячменю, що зберігалися на пивоварні.

В результаті нові власники змушені були заново будувати солодовню, сушильню та пивницю. Після цього керівники пивоварні постійно змінювалися. Однак, дехто з них власними зусиллями зробив чималий вклад у подальший розвиток заводу. Наприклад, були збудовані нові приміщення цехів, зерно-склад, бродильний підвал, проведено реконструкцію солодовні та замочного відділення.

Важливим етапом у розвитку Микулинецької пивоварні стало встановлення лінії охолодження сусла з використанням німецького устаткування.

Сучасне виробництво Микулинецького пива

Микулинецьке пиво, враховуючи столітні традиції, продовжує розвиватися та удосконалювати свій головний продукт.

Так, після завершення Другої світової війни Микулинецька пивоварня перейшла під керівництво обласного управління промпродтоварів. А з 70-х років власником знаменитої пивоварні стало Тернопільське пивоб’єднання.

Через 20 років «Микулинецький Бровар» перетворився у відкрите акціонерне товариство. З початку 2000-х років товариства взяло в оренду приміщення та необхідне обладнання і розпочало власне виробництво пива.

В асортименті пивоварні налічується 20 сортів пива. В «Микулинецькому Броварі» можна скуштувати як оригінальні крафтові види пива, так і пиво виготовлене за закордонними ліцензіями.

Микулинецька броварня працює на основі закритого циклу виробництва. При цьому практично всі складові для виготовлення напою товариство вирощує самостійно. Чи не головним компонентом є надзвичайно смачна вода з місцевих джерел, на основі якої варять пиво.

Підприємство «Микулинецький бровар» тісно співпрацює з німецьким виробником пива Kaltenberg. Спільно з іноземними колегами досягли домовленості про виробництво нового продукту. Новітній сорт пива варять за баварською технологією з тонкоароматичного хмілю, баварських дріжджів та спеціального солоду.

Угода з німецьким виробником відкрила нові можливості для виробництва українського пива, адже дозволила «Микулинецькому бровару» вийти на новий рівень. За смаковими якостями пиво за баварським рецептом відрізняється від традиційного напою, однак з усім тим знайшло своїх поціновувачів серед жителів Тернопільщини.

More from author

Що виробляли і що експортували Тернопіль і Тернопільщина у ХVІІІ-ХХ ст.

Тернопіль і Тернопільщина завжди були багаті на різноманітні товари, а тому на ці землі радо приїздили купці з усього світу, щоб придбати все найкраще...

Авіація в Галичині й на Тернопільщині в ХVІІІ – на поч. ХХ ст.

Давно помічено, що галичани швидко переймають новинки науки та техніки. Також важливо про це сказати, але галичани не завжди лише споглядали за винаходами в...

ЗОШ №3: від ремісничого товариства до школи з поглибленим вивченням іноземних мов

Школа №3 поряд з ЗОШ №4 та ще кількома навчальними закладами є одними з найпрестижніших в Тернополі. І не важливо, які знання там даються....
.,.,.,.