Станіслав Дністрянський – вчений-правознавець з Тернопільщини

Тернопільська область є місцем народження багатьох відомих вчених та культурних діячів, які своєю наполегливою працею прославляли рідний край. Почесне місце серед історичних постатей займає Станіслав Дністрянський – вчений-правознавець, який заснував Український вільний університет та Українське правниче товариство. Повідомляє “ternopil.one”.

Юнацтво Станіслава Дністрянського та захоплення правом

Станіслав Дністрянський народився в Тернополі 13 листопада 1870 року.  Його батько Северин працював професором в Тернопільській учительській семінарії. Мати хлопця Владислава походила з відомого роду Вишневських.

Початкову освіту він здобував в навчальному закладі при учительській семінарії. Після завершення навчання в учительській семінарії Станіслав Дністрянський вступив до тернопільської гімназії, яку закінчив на відмінно. Своє життя уродженець Тернопільщини вирішив пов’язати з юриспруденцією. Тому, вирушив здобувати вищу освіту на юридичний факультет Відня.

З 1893 року Станіслав Дністрянський отримав ступінь доктора права, це дозволило йому надалі займатися адвокатською діяльністю. Найбільшу увагу молодого юриста привертало саме  австрійське цивільне право, оскільки він вважав його досить перспективним на європейському юридичному просторі.

Ще під час навчання талановитий правник написав свої перші праці, в яких висловив власну теорію строку давності в австрійському праві. Новаторський науковий підхід Станіслава Дністрянського викликав резонанс в юридичній спільноті та почав  застосовуватися Найвищим австрійським судом.  За статтю «Трилітній речинець» уродженець Тернопільщини отримав звання доктора політичного права. Юрист міг обрати будь-який престижний фах та бути суддею чи прокурором, однак він вирішив пов’язати своє життя з науковою діяльністю.

Завдяки отриманій стипендії Міністерства освіти та релігії Австро-Угорської імперії Станіслав Дністрянський отримав можливість удосконалити свої знання в галузі юридичної науки. Тому, він переїхав до Берліна, де під керівництвом відомого політолога видав нову наукову працю щодо принципів соціально-економічної теорії, які згодом лягли в основу юридичної науки.

Після навчання у провідних європейських університетах в 1898 році світ побачила відома праця Станіслава Дністрянського про відшкодування шкоди в договірних відносинах австрійського права. Серед європейських теоретиків українець вперше підняв це питання і саме завдяки йому створювалася судова практика. Роботодавця зобов’язували через суд відшкодовувати збитки, завдані робітникові.

Завдяки старанням Станіслава Дністрянського австрійське та німецьке цивільне законодавство отримали новий розділ соціального права.

Повернення до України та наукова діяльність

Після 1899 року науковець вирішив повернутися на батьківщину. В цьому ж році його призначили керівником кафедри австрійського цивільного права Львівського університету. Щоправда, на кафедрі викладання велося українською мовою.

Станіслав Дністрянський активно продовжував розвивати наукову діяльність.

Відстоювання прав українців

На початку 1900-х років Станіслав Дністрянський написав  статтю на тему виборчого права в Австрії. На думку науковця, склад депутатів австрійського уряду повністю не відповідав складу населення за національною ознакою. Особливо це стосувалося українців, які проживали на території Північної Буковини та Східної Галичини, що входили до складу Австро-Угорської імперії.

Стаття науковця отримала відклик у владної верхівки й вже на наступних виборах до парламенту українцям надали невелику частину квот – 33 депутатських мандати від Галичини і Буковини. Станіслав Дністрянський особисто балотувався на виборах, він був представником Української національно-демократичної партії.

Правознавець здобув перемогу на виборах. Головними напрямками його політичної роботи стала боротьба з москвофілами та покращення становища українців на землях імперії.

Завдяки висловленій довірі виборців в 1911 році Станіслава Дністрянського знову обрали до парламенту Австро-Угорщини. Він створив у парламенті групу «Український клуб».

Також талановитий науковець виступив засновником Товариства українсько-руських правників, яке випускало власне наукове видання – журнал «Правничий вісник». На сторінках журналу в основному публікувалися рецензії на наукові статті, рішення судових органів, судова практика та консультації.

За ініціативи Товариства в 1914 році у Львові пройшов наймасовіший з’їзд українських правників. Під час з’їзду Станіслав Дністрянський проголосив перед учасниками свою знамениту промову про право кожного народу на самовизначення та ідентичність.

Ідея національної держави

На відміну від багатьох науковців того часу Станіслав Дністрянський дотримувався думки, що основою кожної держави є насамперед суспільство. Серед суспільних груп головними є родина, рід, народ та держава.

На думку правознавця, навіть завоювання державою інших територій, де інші культурні цінності. Однак, ці обставини не завжди призводили до зміни світогляду людей. Натомість в державах продовжували співіснувати групи людей вихованих на різній культурі.

Неодноразово у своїх працях Станіслав Дністрянський стверджував, що в Україні протягом 18-20 століття сформувалася національна ідея, яка виражалася у прагненні людей, які проживають на території різних держав об’єднатися в межах однієї країни.

Заснування Українського вільного університету

Працюючи закордоном, Станіслав Дністрянський вважається одним із засновників Українського вільного університету. Саме він став ініціатором заснування Товариства прихильників освіти, яке й безпосередньо зайнялося організацією вільного університету.

З листопада 1920 року розпочалася робота університету. Спочатку це були лише лекції, які з часом трансформувалися в систематичні навчальні курси. Хоча, офіційне відкриття вищого навчального закладу відбулося лише через рік – у січні 1921 року.

Станіслава Дністрянського обрали першим деканом факультету права і політичних наук. Після завершення першого навчального року науковець спільно з ректором провели переговори з президентом Чехословаччини та отримали дозвіл на перенесення університету до Праги, адже там проживало досить багато української молоді. Згодом Станіслава Дністрянського обрали ректором Українського вільного університету.

Повернення з еміграції

Навіть переїхавши за кордон уродженець Тернопільщини продовжував активно працювати. Саме Станіслав Дністрянський виступив ініціатором створення Українського правничого товариства в Чехословаччині. Також він створив Українське історико-філологічне товариство в Празі.

Правознавець і надалі випускав статті на важливі теми в галузі юриспруденції. Зокрема, в еміграції побачили світ монографія «Основи модерного приватного права» та наукова праця «Загальна наука права та політики» в декількох частинах.

В другій половині 1920-х років Станіслав Дністрянський прийняв рішення повернутися на батьківщину, оскільки ситуація в Радянській Україні в культурному та науковому житті поступово налагоджувалася.

Через стан здоров’я науковець поселився в Ужгороді. Він мав намір в Україні зайнятися адвокатською діяльність і досліджувати звичаєве право. Проте, не судилося: життя Станіслава Дністрянського обірвалося в 1935 році. Поховали видатного публіциста та юриста в Ужгороді.

More from author

Готель «Подільський» – німий свідок історії Тернополя

В Тернополі є чимало будівель, які зуміли зберегтися до наших днів і можуть багато чого розповісти про історію міста. Однією з них є старовинна...

Цікава історія ІІ-державної гімназії ім. Юліуша Словацького або ЗОШ №4:  від заснування до сучасності

Школа на вулиці Святоіванівській, Конарського, Київській, а тепер на Шевченка завжди була однією з найбільш престижних. Але якщо на початку ХХ ст. причиною цього...

Історія I-ї тернопільської гімназії ім. Вінцента Поля якої вже немає…

З часу заснування міста в 1540 р. тут активно розвивалися освітні навчальні заклади. Одним з перших була братська школа заснована в 1593 р. Далі...
.,.,.,.