Давно помічено, що галичани швидко переймають новинки науки та техніки. Також важливо про це сказати, але галичани не завжди лише споглядали за винаходами в інших країнах світу. Були випадки, коли відкриття, винаходи та просто ідеї вони пропонували перші. Згадати хоча б відомого тернополянина Івана Пулюя та його рентгенівську лампу. Не всі це знають. Як і не знають, серед різноманітних винаходів є такі, що з’явилися в галузі повітроплавання та авіації, а вона розвивалися в Галичині майже одночасно із розвитком по всьому світу. Детальніше про розвиток авіації в Галичині загалом і на Тернопільщині зокрема, розповість видання ternopil.one.
Перші польоти в світі та Галичині
Як повідомляє тернопільський історик Ігор Дуда та автори Ярослав Янчак та Андрій Козицький в праці «Крила над Галичиною» люди давно хотіли літати. А тому легенда про Дедала та Ікара – це міф, який близький до справжніх мрій. Але перші успішні кроки люди зробили лише в кінці 18 ст. Тоді було зафіксовано перший політ повітряної кулі. Його здійснили два французи – брати Жозеф і Етьєн Монгольф’є. А сталося це в містечку Анноей 5 червня 1783 р.
Пройшло 9 місяців і їх успіх був повторений не де не будь, а на Галичині, яка на той час була околицею Європи. Тим не менше тут, неподалік від Тернополя, у Львові також піднялася в повітря повітряна куля. Вона була більше досконаліша, адже брати Монгольф’є наповнювали оболонку димом з вогнища, у якому палили вологу солому, змішану з вовною. Цей спосіб був простим, але коли повітря холонуло, то куля опускалась на землю. А ось що запропонували галичани, викладачі львівського університету – Іґнацій Мартинович та доктор медицини Непомук Герман. Вони придумали пристрій, який підігрівав повітря постійно. Схожий спосіб підігріву повітря використовується і зараз.
Літальний апарат Вінцентія Смаґловського
Подальші дослідження у галузі повітроплавання продовжувались і в ХІХ ст. Зокрема, тут варто згадати революціонера Вінцентія Смаґловського (1806-1883). Він написав про це книгу ще коли сидів 3 роки у в’язниці. Закінчив проект вже після виходу на волю. Ключовою особливістю проекту було те, що автор вивчив особливості польоту птахів, а тому сумістив в своєму винаході повітряну кулю та крила. Було створено прототип такого апарату.
«Товариство техніків» в Тернополі та Бучачі
Бажання літати не полишало ініціативних галичан, а тому в 1862 р. у Львові було створено наукове товариство, яке об’єднало всіх зацікавлених в розвитку авіації. В різний час товариство нараховувало від 10 до 100 осіб. Воно також мало філії в різних містах Тернопільщини: як Тернополі та Бучачі. В 1877 р. товариство змінило назву на «Товариство техніків» ( пол. Towarzystwo ukończonych technikόw). В 1878 р. вже називалося «Політехнічне товариство». Видавало газету «Технічний часопис».
Адам Остоя-Осташевський – випускник тернопільської гімназії
Тернопільська земля народила та виховала велику кількість здібних вчених. Одним з них був галичанин Адам Остоя-Осташевський. Народився в селі Вздов, що географічно знаходилось в Карпатах. Батьки були заможні магнати. Навчався в Тернопільській гімназії, яка на той час була відомою своїм рівнем знань і не поступалася львівським, краківським чи варшавським. Саме в тернопільській гімназії Адам зацікавився повітроплаванням. В 1876 р. здібний юнак побудував дирижабль. А закінчивши тернопільську гімназію і отримавши допомогу від механіка Мондриковського було збудував інший літак, який назвав «Стібор-1».
Моноплан Броніслава Ґловінського з Тернополя
Літакобудування знайшло місце не лише у Львові, а й в Тернополі. Прикладом цього є діяльність та успіх Броніслава Ґловінського з Тернополі. У 1910-1911 рр. він збудував одномісний літак-моноплан. Роботу над побудовою літака він здійснив сам. Використовував лише власні знання та сили. Схема побудови літака називалася «Блеріо». Хоча його прототип був зовні схожим на «Блеріо XI», але літак тернополянина мав низку інших практичних рішень, які були відсутні в тогочасних літаках. Зокрема, мова про фюзеляж та шасі. Перший збудували з металевих труб та зміцнили дротяними тросами. Корпус за кабіною мав трикутний профіль, а не 4-х кутний. Також фюзеляж мав ззаду стерно висоти та повороту. Цікаві рішення стосувалися і шасі. Воно мало 3 колеса. Попереду фюзеляжу до труб прикріпили два протикапотажні лижі та амортизатори. А заднє колесо мало вилку з пружиною. Двигун марки «Анзані» після реконструкції набирав потужність 25 кінських сил. Його було встановлено на металевому кріпленні і приєднано до фюзеляжу. Зверху фюзеляжу також знаходився бак з пальними. Крила та стабілізатори тернополянин огорнув в полотно. Крила також довелось з’єднати тросами і прикріпити до ручки керування. Стабілізатор мав 2 пластини, що рухалися. Саме завдяки ним вдавалося набрати та скидати висоту.
В 1911 р. Броніслав Ґловінський виконав ряд польотів на цьому літаку. Натовпи глядачів були яскравою ознакою успіху цього проекту. Якби не слабкий двигун, то вдалося б досягти ще більшого. Але його слабкість не давали можливості показати все, що можна на літаку. Також не вдавалося здійснювати тривалі польоти. Літак було розібрано. Надалі літак все ще демонструвався на виставці у Львові в 1913 р. Після цього інженер не мав часу та можливостей ними займатися, а тому літак лежав розібраний на горищі в сусідів. А сам інженер та пілот з Тернополя поїхав в Азію будувати залізницю.
Тадеуш Гейне – мешканець Золочева, учень тернопільської гімназії
Складно також пройти повз винаходу Тадеуша Гейне. Конструктор літаків народися в 1883 р. в місті Золочів, що за 65 км від Тернополя. В 20-30 рр. ХХ ст. Золочів входив до складу Тернопільського воєводства. Завдяки старшому брату Тадеуш зацікавився авіацією та обладнав в садовому будиночку цілу автомайстерню. Спочатку майстрував планери. Для гвинта використовував бук. Розмах крил становив 70 см. Перша модель пролетіла 25 метрів. Наступні піднімались на висоту 20 метрів, а пролітали 50-80 метрів. Далі було навчання в тернопільській гімназії. Саме тут в Тернополі здібний юнак вирішив побудувати власний авіаційний двигун. Допомагав старший брак. Праця була успішною, але двигун не було куди поставити. Тривалий час двигун стояв в майстерні і про хлопця всі забули. А тому після 1900 р. юнак здав матуру в Тернопільській гімназії і поступив до Львівської політехніки, яку закінчив. Навчався також у Франції та Німеччині. Після війни працював керівником автомоторного підприємства «Шкода» у Польщі.
Мікель Сціпіо дель Кампо і тернопільські віражі
Слід також згадати про приліт в Тернопіль відомого в Галичині пілота Мікель Сціпіо дель Кампо. Він народився в 1887 р. біля Бердичева. Батько італієць, граф. Мікель навчався в школі та Київському політехнічному інституті. Продовжив навчання у Франції. Облітав на своєму літаку всю Росію. Довелось також побувати в Тернополі.
Тернопільський історик І. Дуда пише, що два польоти в небо з петриківської луки (28 та 29 липня 1912) здійснив відомий летун (льотчик) – італієць, граф Мікель Сціпіо дель Кампо на аероплані системи «Moran». Він гостив у Тернополі з нагоди ярмарку св. Анни. Вперше мешканці міста мали можливість наочно спостерігати те, що досі бачили лише в кінематографі або на світлинах. Аероплан злітав у напрямку Березовиці, перед цвинтарем повертав до міста і від ставу знижувався, завершуючи коло. Польоти зібрали велику кількість глядачів, які й не підозрювали, що через два роки аероплани нестимуть їм смерть під час війни.
Отже, Тернопіль і загалом вся Галичина у 18 – на початку ХХ ст. не відставали від світових авіаційних напрямків, а в дечому навіть випереджали їх. Далі буде.
