Історія I-ї тернопільської гімназії ім. Вінцента Поля якої вже немає…

З часу заснування міста в 1540 р. тут активно розвивалися освітні навчальні заклади. Одним з перших була братська школа заснована в 1593 р. Далі розвивалися інші, переважно при храмах і монастирях. В часи незалежності в місті існувало вже 29 загальноосвітніх шкіл, 3 ліцеї, 10 вузів, 4 училища. В той же час майже забутим є один із закладів, що знаходився в центрі міста, випустив сотні відомих учнів, але був знищений в полум’ї Другої світової війни. Мова про I державну середню школу та гімназію ім. Вінцента Поля або її інша назва єзуїтська школа. Детальніше про це розповість видання ternopil.one.

Заснування гімназії

Перш ніж говорити про будівництво гімназії варто звернути увагу на причини заснування і людей, які її заснували. А саме про єзуїтів. Дослідник Тернополя І.М. Дуда повідомляє, що в 1818 р. австрійська влада звернула увагу на справу освіти в місті, яка сильно занепала після 1810 р. А тому було вирішено побудувати в Тернополі шестикласну гімназію. Для цього почали збір коштів. Зокрема, власник міста та сусіднього села Плотичі граф Франціщек Коритовскі пожертвував 1273 злотих 11 крейцерів для цієї мети.

В 1820 р. сталася інша подія, яка мала відношення до Тернополя. В цьому році з території Росії та Білорусі було вигнано католицький орден єзуїтів, які провідували євангелізацію, освіту, наукові дослідження та мали девіз «Усе на славу Божу». Тобто, російська православна церква не терпіла конкурентів, навіть якщо не зважати на факт нав’язування єзуїтами католицької віри усім своїм учням.

Якби там не було, але після прохання губернатора Галичини, львівського архієпископа і самих єзуїтів австрійський цісар Франц Йосеф дозволив 50 членам ордену оселитися в Тернополі і заснувати гімназію. Для цього видав 4000 зл. рин. на будівництво. Ділянку для спорудження закладу надав орден домініканців в центрі міста по вулиці, яка зараз називається Сагайдачного, за умови сплати за оренду 600 зл. рин. за рік. А тому було надано костел, монастир, город та майдан (тобто все що ми зараз називаємо Катедрою).

Герб ордену єзуїтів

Вчителі закладу

До Тернополя прибули єзуїти з білоруського Полоцька, де й знаходилась місцева колегія. А тому в Тернополі з’явились відомі вчені та вчителі, серед яких етнограф Тадеуш Машевскі, автор праць з дослідження Сибіру, Ян Зраніцьки з помічником бр. Мацєєм Всфелем, Станіслав Пжилєнцкі – історик та бібліографів та вчитель французької о. Жан Окіллард.

Перші роки діяльності

Дослідниця Тернополя Л. Бойцун повідомляє, що гімназію було відкрито 4 листопада 1820 р., а навчання розпочали вже наступного дня. Приміщення для гімназії слугував дерев’яний будинок Стопчинського, що знаходився поряд міської каси ощадливості (зараз це відділення Ощадбанку на майдані Волі). Будинок мав великі вікна, а отже просторий та світлий, але коли в Тернополі були базари (а вони якраз були під вікнами гімназії), то тут було шумно. Також місто в цей час ще не мало бруківки, а тому територія біля гімназії часто заносилась багном. Також особливістю будинку було те, що він не мав стелі!, й мав глиняну підлогу. В холодну пору року там було волого і доводилось постійно підтримувати вогонь в печах.

В навчанні єзуїти притримувались методики від простого до складного. Мова для навчання була німецька та латина, пізніше з’явилась польська, а українська була лише на факультативах. Батьки також вимагали, щоб дітям читали французьку (вона була популярною в цей період). Учні крім вивчення релігії, історії, філософії, фізики, природознавства та математики ставили спектаклі, а отже заклад став першим в місті театром.

Учням, яких в перший місяць було за різними даними 22-25 осіб, заборонялося відвідувати розважальні заклади, якими могли були мандрівні театри, міські ресторани і навіть сквери. Порушників дисципліни садили в карцер. А це була кімната розміром 2,5 на 4 м, що мала єдині меблі – стілець та стіл.

Вже протягом першого місяця навчання кількість учнів в 1-класі зросла до 68, а другому до 19. В наступному році заклад нараховував 257 учнів. В 1823 р. тут було відкрито філософські курси. Учнів стало 394. В 1824 р. влада округу прислала для гімназії десятки нових книг, що стали основою для бібліотеки закладу. В цьому ж році створено кабінет фізики та природознавства.

Новий корпус гімназії

З розвитком закладу виникло питання по його розширенню, а тому 21 червня 1825 р. розпочалось будівництво нового корпусу гімназії. Місцем було обрано ділянку на розі вулиці Валової (назва від міських валів, які раніше там проходили). Перший камінь було закладено усією громадськістю міста. Підрядником за 24350 зл. рин. став Й. Перль – просвітник та меценат. Детальніше про нього тут. Під час будівництва сталася халепа. Під час зведення другого поверху частина будівлі обвалилася. Сталося – це в неділю, а отже ніхто не постраждав. Можливо причина полягала в тому, що місцем будівництва були недавно засипані міські вали, а можливо це була помилка будівельників. Як би там не було, але вже в 1826 р. гімназія отримала нове приміщення.

Гімназія ліворуч

Гімназія в наступні десятиліття

В 1833 р. гімназія отримала збірку монет та медалей для шкільного кабінеті від архікнязя Фердинанда д’Есте. Також було подаровано закладу кошти за які він купив землю в Гаях для шкільного фільварку.

Починаючи з 1867 р. гімназія стає польськомовною. Це було пов’язано з наданням Галичині автономії та полонізації освіти в краї. З 1884 р. гімназія отримала право називатися вищою. В 1884 і до кінця століття в гімназії існувало українське товариство «Громада». Детальніше  тут.

Відомі випускники гімназії

Гімназію закінчили сотні дітей. Назвемо найбільш відомих з них. А це фізик Іван Пулюй (детальніше про нього тут), біохімік Іван Горбачевський, громадські діячі Олександр і Володимир Барвінські, правник Станіслав Дністрянський, композитор Денис Січинський, відомий славіст-мовознавець Александер Брюкнер, польський поет і етнограф Вінцентій Поль де Поленбурґ.

Вінцент Поль

Гімназія отримала ім’я Вінцента Поля вже в 20-ті рр. ХХ ст. в рамках полонізації українських земель. Вінцент Поль – це польський поет, географ та етнограф. А ще він випускник цієї гімназії. Народився в Любліні в 1807 р. Проживав у Львові, а далі навчався в Тернополі в гімназії після закінчення якої декілька років був студентом Львівського університету.

Останні роки закладу

В 20-30 рр. ХХ ст. Тернопільська гімназія була однією з 15 гімназій на території Польщі. Тут працювала бібліотека, оркестр, гуртки.

Прихід більшовиків призвів до закриття гімназії. А під час світової війни вона була знищена повністю. Тут німецьке командування розташувало шпиталь, який був зруйнований радянськими військами. Тепер про тернопільську гімназію нагадує лише металевий макет, що стоїть біля на площі біля пам’ятника І.Франку. А ви знали, що там була будівля гімназії?

More from author

Шуруповерт на 18 вольт – універсальний помічник для дому

Сьогодні створюється велика кількість техніки, яка полегшує та прискорює як роботу по дому, так і професійне виробництво. Один із таких помічників — шуруповерт. Інструмент...

«Гра в шахи» кріпаками та лавра: подорож Шевченка на Тернопільщину

Цієї осені минає 178 років з часу подорожі Тараса Шевченка на Тернопільщину, пише сайт ternopil.one. А все почалося з розпорядження київського, подільського і волинського генерал-губернатора...

Чому породисті коти частіше хворіють

Іноді кіт просто розгублюється, заходить до вас у будинок через вікно і... Залишається назавжди. А іноді ви довго плануєте, з яким муркотливим котиком хочете...
.,.,.,.,.