Випускники вищих педагогічних чи медичних навчальних закладів пам’ятають одну з умов навчання – після завершення вузу необхідно 3 роки відпрацювати в школах чи лікарнях переважно сільської місцевості. Поки студент навчається ця проблема мало їх турбує, але стає суперскладною після завершення навчання. Адже виникає питання, як бути далі. Мабуть, схожа ситуація була у випускниці Тернопільського медичного університету Наталії Н.? коли вона поступила в цей навчальний заклад і коли завершила його. Адже далі вона почала працювати за направленням в Костопільському центрі первинної медичної допомоги Рівненської області. Працювала і не відпрацювала 3 роки, як було вказано в угоді про навчання, і тепер вуз відсуджує в неї 225 тис. грн. Детальніше про це розповість ternopil.one.
Як повідомляє видання zaxid.net, після завершення вузу необхідно було працювати 3 роки в місці, де не вистачало працівника. Тобто по направленню.
Про законодавство про відпрацювання 3 років
Взагалі обов’язок відпрацювати 3 роки після вузу запроваджено постановою Кабміну від 22 серпня 1996 р. N 992. Причина – нестача працівників у сільській місцевості. А тому звернулися до такого радянського варіанту пошуку кадрів. Ця постанова була скасована рішенням уряду N 376 від 31.05.2017 р., а ще раніше Президент України П. Порошенко в 2016 р. підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників. А, отже, тепер випускники не мають цього робити.
Але в Законі України «Про вищу освіту» вказується, що якщо хтось уклав угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості та селищах міського типу, то держава забезпечить таким студентам безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
ТНМУ імені І. Горбачевського і випускниця Наталія
Теорія теорією, а практика – це святе. Справа в тому, що Наталія Н. перед вступом уклала угоду з навчальним закладом, що вона, як сирота, поступає на денну форму навчання медичного факультету за державним замовленням. І уклала угоду, що після закінчення вузу, загалом інтернатури, вона повинна відпрацювати не менше трьох років за розподілом. В угоді було вказано, що якщо вона відмовиться від такого направлення чи недопрацює, то має повернути кошти за навчання та суму отриманої стипендії.
В 2017 р. Наталія Н. подала заявку дати їй направлення на роботу в Костопільський центр первинної медичної допомоги Рівненської області, де вона успішно відпрацювала майже 3 роки. Важливе слово «майже», адже Наталія недопрацювала 3 роки. А в лютому 2020 р. університет отримав листа з лікарні, де було вказано, що їх працівниця звільнилася за власним бажанням, а, отже, недопрацювала декілька місяців. Навчальний заклад запропонував випускниці повернути кошти, а коли не отримав, то звернувся до суду.
Відповідачка та її адвокат звернулися до суду і вказували, що відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці «Про примусову чи обов`язкову працю», обов`язковість відпрацювання після закінчення інтернатури є порушенням права громадянина щодо вільного вибору місця роботи та навели ряд інших обставин. Але суддя вирішила, що екс-студентка повинна повернути кошти вузу. Рішення може бути оскаржене.
А ви як думаєте, хто правий тут?
